Привіт друзі. Продовжу розповіді про картини, які мені вдалось побачити під час відування Черкаського художнього музею... Сподіваюсь, що ще не втомив )))
Попередні роботи по темі:
Подорож по Черкаському художньому музею
Тамара Гордова, картина "Ні перед ким ховатися не хочу"
Тамара Гордова, картини "Ми щастя квітку так і не знайшли" та "Натюрморт"
Ірина Нявчук, картина "Осіннє рівнодення" 2023 року
Прекрасна робота, автора якої я не можу розгледіти на фото...
Людмила Березій картини на які не можна дивитись спокійно
Іван Лавріненко та Надія Лавріненко картина "Комета"
Фантазії над назвами картин
Роботи учнів художньої школи Імені Нарбута
Художні роботи Черкаського художнього музею, авторів яких я не знаю Частина 2
Тамара Гордова, картини "Разом", "Декоративні квіти" та "Благослови земле"
Скульптури та статуетки в Черкаському художньому Музеї
Борис Егарізян "Король з синім левом", Анатолій Валієв "Софокл", Антон Шепа "На поточку"
Василь Євич "Розпрягайте хлопці конец...", "Кришталева чара"
Василь Цимбал "Повіяв вітер сстеповий", "І сині гори за Дніпром"
Віктор Клименко "Березень", "Семен Неживий в Каневі"
Віктор Никонов "Жнива почались"
Галина Тимошенко та Христина Шикарчук Панно "Краплини Сонця"
Володимир Савченко картини "Рідна хата", "Стара вулиця Черкаси"
Посилання на ресурси музею:
https://muzey.ck.ua/
https://www.facebook.com/cherkasy.art.museum/?locale=uk_UA
https://www.instagram.com/art_museum_ck/
Відразу й не повірив табличці біля картини, що вона настільки старовинна. Картина збереглась ідеально, відрізнити її від інших картин створених 10-20 тому можна хіба що екстравагантній рамці.
Про Джузеппе Дзаїса можна знайти не так багато інформації, на українській взагалі не має. Тому вирішив трішки перекласти і поділитись:
Італійський художник венеціанської школи. Продовжувач традиції ідилічного пейзажу Ф. Дзукареллі. З 1732 працював у Венеції, а з 1774 - у Тревізо. Писав каприччі з античними руїнами, які, швидше, нагадували побутові сценки, що відбуваються на тлі природних для пейзажу Італії античних пам'яток, що руйнуються.
У його краєвидах набагато достовірніше і жвавіше, ніж у Дзукареллі, передано стаффаж. Наслідуючи Дзукареллі, він продумано дозував ефекти освітлення, але його пейзажі виконані у теплішій коричнево-жовтій колористичній гамі, контрасти світла і тіні завжди підкреслюють пластичну об'ємність крон дерев, фігурок людей, невеликих будов. Характеризуючи манеру Дж. Дзаїса, історик італійського мистецтва Луїджі Ланці відзначав, що він був "сильніший, ніж маестро Дзукареллі в образотворчості кольору, але в ніжності кольору поступався йому".
Роки життя - 1709-1781, Венеція
Стосовно сюжету картини, думаю на ній зображено одне з Італійських передмість середини 18 століття.
Не знаю як вам, а мені дуже сподобалась ця робота.