Привіт друзі.
Hi friends.
Пару слів про фото, про яке я спочатку хотів написати повідомлення – реально крутий креатив.
A few words about the photo that I originally wanted to write a message about - really cool creativity.
Тепер про актуальне, про те що завжди легко писати, адже всі думки навколо нього. Під кінець робочого дня спілкувався із людиною, яка вже вдруге воює. Спершу в 2014 році і вже зараз, з початку повномаштабного вторгнення. Людина, яка заплатила не тільки фізичним здоров’ям а й психічним. Це спілкування нагадало, чому я пішов в медицину, чому я обрав психіатрію, і чому я досі працюю за фахом не дивлячись на усі але…
Неможливо описати ті приємні відчуття, коли ти допомагаєш людині якій це по справжньому потрібно. Це відчуття надихає та окрилює. І це проблема. Якби не це відчуття, послати медицину на три літери було б значно простіше. А так, доводиться сидіти і шукати варіанти, щоб залишити в своєму житті місце для нових таких відчутів. Хто знає, можливо саме зараз треба попрощатись із цим приємним відчуттям, щоб потім не розриватись між необхідністю заробляти і бажанням «допомагати».
Ех, мої улюблені та постійні читачі – вибачайте, що знову виплеснув на вас свої думки )
Now about what is relevant, about what is always easy to write about, because all thoughts surround it. At the end of the working day, I spoke with a man who is fighting for the second time. First in 2014 and now, since the beginning of the full-scale invasion. A person who paid not only for physical health, but also for mental health. This conversation reminded me why I went into medicine, why I chose psychiatry, and why I still work in my profession despite all but…
It is impossible to describe the pleasant feeling when you help a person who really needs it. This feeling inspires and inspires. And that's the problem. If it weren't for this feeling, sending medicine to three letters would be much easier. And yes, you have to sit down and look for options to leave room in your life for new such sensations. Who knows, maybe right now it is necessary to say goodbye to this pleasant feeling, so as not to be torn between the need to earn and the desire to "help".
Eh, my beloved and regular readers - sorry to spill my thoughts on you again)