Холодні серпневі ночі... Вранці вже і не знаєш, чи то светра вистачить для прогулянки, чи вже куртку діставати з шафи. Навіть шапка часом проситься на голову, так некомфортно йти цією змерзлою вулицею.

Вчорашній вечір ми провели у соціумі.😜 Бо, нарешті, з'явилася така нагода. Нашу доньку з її чеським супутником було запрошено виступити на концерті, присвяченому святкуванню Дня Прапора і Дня Незалежності

Вчора у нашій громаді з'явилася незвичайна новина. В маленькому селі Биківці випадково знайшли скам'янілості, яким, на перший погляд, десятки тисяч чи й мільйони років! Всі знахідки передано до місцевого

Думала, настане літо - гори зверну. А навіть виспатись не встигла. Цю думку пррочитала нещодавно у соцмережах. І вона звучить в голові щодня, бо літо таки спливає. Тепер я назавжди запам'ятаю: не плануй

Проживши майже все своє доросле життя у великому місті, я звикла до труднощів потрапити до лікаря на прийом. Поки не було сімейних лікарів, якось вистоювала черги в реєстратури і записувалась на певний

Хотілося б написати щось світле, добре та оптимістичне, щоб підняти настрій читачам на початку робочого дня. Але... Російські нелюди не дають цього зробити. Вони продовжують свої безглузді невиправдані

Донька у відпустці, приїхала в бабусин дім, де виросла разом із сестрою та братом. Щоліта їхнє дитинство експериментувало з сільським життям та бабиними-дідовими традиціями. І тепер цих давно дорослих

Взагалі-то цей слоган, "спіймав - відпусти!", походить від спортсменів-риболовів. А я до такої когорти не відношусь. Та й не дуже розумію тих, хто до неї відноситься. Бо спорт має бути

Прокинувшись, недовірливо поглянула на годинник: щось ранувато ще, сонечка не видно, сутінки на вулиці якісь... Та все було як завжди: біля сьомої ранку. Саме в цей час, ще до звуку налаштованого на сьому

Всі ми в Україні добре знаємо, що прилаштувати врятованих бездомних собачок дуже важко. Прогрес останніми роками з'явився, бо люди побачили гарне відношення до таких песиків у Європі та інших розвинених

Не так давно дійшла до мене інформація про те, що найкращою газонокосаркою в світі є вівця. Так-так, саме вівця, така мила кучерява копитна тваринка, про яку ми змалку знаємо із Біблії. Адже щороку на

Моя давня мрія - рибалити не на нашому запущеному до краю ставку, а на ставку в Соснині, - вчора збулася. Правда, довелося прикласти чимало зусиль, щоб підштовхнути нарешті чоловіка зробити цей крок. Адже

Недарма я довгий час не могла наважитися залишити собі врятовану собачку. Я ж знаю: онкологія на сьогодні це така підступна штука, що скільки не кажи - "подолаю", гарантій повернення болячки

Вже минуло кілька днів, а сусіди не признаються. Мовчать. Але ми все знаємо про їх надзвичайну подію, що сталася нещодавно! Завдяки нашим із собачкою щоденним прогулянкам від наших очей та носа нічого

Ніколи не кажи "Ніколи". Ця фраза завжди допомагала мені триматися "в формі" у складні часи. Та чомусь останніми роками, коли світ навколо став сипатись, наче піщані замки на пляжі

Одразу повідомлю: я більше люблю світанки. Бо після них починається Світло. А коли сонце сідає за обрій, то на нас чекає Темрява. А темряву я не люблю... Саме тому і любила виїзди на природу з ночівлею.

Моє відношення до гладіолусів якесь неоднозначне і повне протиріч. Цю прекрасну та велику квітку я дуже люблю, особливо за її різноманіття. Але вирощувати її на своїх клумбах не люблю, за постійну необхідність

Ох, і відгукується й досі ота страшна буря, що прокотилася над нами 19 серпня та знищила всю рослинність на своєму шляху! І досі дивує, що зовсім поруч у людей не зачепило посівів та садів, і вони тепер

От і прийшов до нас Яблучний Спас: християнське церковне свято. Я не розкажу вам про нього як вірянин, бо не навчена була змалку знати всі ці празники. А в ГУГЛа ви і самі зможете спитатися. Тож я - про

Біль втрат не закінчується... І якщо зрозумілим і логічним є траур і сльози по мамі, яка покинула нас 22 серпня у віці 93 років, то втрати домашніх улюбленців ніби навіть не варті уваги. Але. Коли ти два