Ох, і відгукується й досі ота страшна буря, що прокотилася над нами 19 серпня та знищила всю рослинність на своєму шляху! І досі дивує, що зовсім поруч у людей не зачепило посівів та садів, і вони тепер щедро діляться із родичами та друзями своїм урожаєм.
І мені пощастило з такими добродіями: помідори, огірки та кабачки постійно маю від них в холодильнику для щоденного споживання. Ще й на зиму зробила перші запаси зі всього. Навіть пастилу спромоглася зробити з падалішніх яблук, чим дуже радію, бо скоро збирати посилку внукам. А вони цю пастилу просто обожнюють і завжди з нетерпінням чекають бабусиних смаколиків.
Але з плином часу наші зусилля по відновленню грядок та квітників не минають даремно. Була вражена огірком, якого випадково побачила сьогодні вранці. Випадково - бо він виріс не там, де я очікувала.🙃
Справа в тому, що незадовго до бурі я проріджувала огірочки. А ті, що виривалися, не викидала: чоловік посадив їх на маленьку грядочку, де вже була зібрана цибуля. Рослинки прижились і пішли в ріст, але град строщив їх вщент. І в мене вже не було надії на їх відновлення. Основна грядочка також була знищена, і я взялася відновлювати огірки саме тут.
Тут була розпушена земля, підсіяні нові огірочки, а потім прокладене агроволокно та прикрите мульчею із газонного сіна. На сьогодні вже кілька насінин проросли, і потрохи відновилися найбільш вцілілі після граду рослинки. Вони активно цвітуть, і скоро дадуть свої перші плоди.
Ну, а окрема маленька грядочка сама покликала до себе. Народжений нею огірочок попросив уваги та догляду для всіх. Тож я пішла до них, потурбуюся, щоб рослинкам стало комфортніше відновлюватися.😉
