Привіт друзі. Рок це сила. Ця музика, не дивлячись на досить гучні звуки і сурові фізіономії людей, що її слухають – заспокоює. В цьому жанрі пісні народжуються переважно на основі глибоких переживань. Ці пісні рідко звучать в компаніях де хочуть підняти настрій. Хоча, тут можна сперечатись. Ці пісні куди частіше вмикаються щоб заглушити душевну біль, подумати, відпочити. З цим також можна посперечатись, хоча вже в меншій мірі. Особисто для мене, рок – душевні пісні.
Після напруженого дня, трішки оговтавшись від перепертій, я підняв очі до гори і побачив небо, ледь-ледь освітлене вечірнім сонцем. Відразу згадалась легендарна пісня, слова якої для деяяких людей куди глибші слів молитв:
Приспів:
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
I за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
За те, що вчора встигло оддзвеніти.
Приспів
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
Котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
За цю потребу слова, як молитви.
Приспiв
Дякую...
@Brutto
"Вечірнє сонце, дякую за день,
За цю потребу слова, як молитви."
Мда. Дякую за день. нарешті я повернувся до ритму з заготовленими повідомленнями. Можливо вже скоро повернусь і до коментарів ...
