Так, колись давно, у мирний час, ці вечори були спокійними, безтурботними. Можна було просто після вечері посидіти за столиком і поговорити про все на світі. Або помовчати, слухаючи улюблену музику. Або зустріти дорогих гостей, і просидіти до ранку за несподіваними найцікавішими у світі темами розмов.
Yes, once upon a time, in peaceful times, these evenings were calm, carefree. You could just sit at the table after dinner and talk about everything in the world. Or keep silent while listening to your favorite music. Or to meet dear guests, and sit until the morning for unexpected topics of conversation, the most interesting in the world.
Зараз вже не ті часи. Війна позбавила нас усіх спокою та безтурботності. Людей розкидало по світу, де вже там думати про затишний вечір із друзями. Діти евакуювалися в Європу, щоб бути у безпеці. Де там думати про їх приїзд та купу радісних новин про їхні досягнення...
Але я не звикла нудьгувати. Відрада та спокій тепер для мене - це турбота про оточуючих. І не тільки рідних, а й сусідів, знайомих, кому хоч чимось можу стати у пригоді. Також - догляд за домашніми улюбленцями, що не можуть жити без уваги з боку хазяїв.
These are not the times anymore. The war deprived all of us of peace and serenity. People were scattered all over the world, where there is nothing to think about a cozy evening with friends. The children were evacuated to Europe to be safe. Why not think about their arrival and a bunch of happy news about their achievements...
But I'm not used to being bored. Joy and peace for me now is caring for others. And not only relatives, but also neighbors, acquaintances, to whom I can be useful in any way. Also - care for pets that cannot live without attention from the owners.
Нагодувавши 'трійцю' вусатих розбишак, йду на кухню. Тут зачекалися зібрані огірочки. Просяться в банки. Не особливо люблю я закривати овочі у великі посудини. Але сьогодні - виняток, закладу у трилітрову банку. Бо мені ще вечерю готувати, часу зовсім небагато.
After feeding the "trio" of mustachios, I go to the kitchen. Collected cucumbers waited here. Asking banks. I don't particularly like to cover vegetables in large vessels. But today is an exception, I bet in a three-liter jar. Because I still have dinner to cook, I don't have much time.
Поки стерилізується банка з маринованими огірочками, швиденько шукаю щось із консерв, додати до відварених макаронів. Ось, є якесь м'ясне. Але що воно і як його їдять - невідомо. Ще й написи всі - чеською, бо це ж не з нашого магазину товар. У Чехії немає перекладу українською. Питаннячко - мову вивчити я не встигну за 5 хвилин🤣, тому звертаюся за допомогою до чеських друзів. І от, підказка вже у мене на озброєнні: нарізаємо шматочками оце все, що в консерві. Обсмажуємо. І додаємо будь-куди, у моєму випадку це - макарони.
While the can of pickled cucumbers is being sterilized, I quickly look for something canned to add to the boiled pasta. Here, there is some meat. But what it is and how it is eaten is unknown. Also, all the inscriptions are in Czech, because this is not a product from our store. There is no Ukrainian translation in the Czech Republic. A little question - I won't have time to learn the language in 5 minutes🤣, so I'm asking for help from my Czech friends. And so, I already have a tip: cut everything in the can into pieces. We fry. And we add anywhere, in my case it is pasta.
Отже, поки готувалася їжа, пора діставати банку з готовими огірками. Закрутила кришку, перевернула, - все.
Тепер до вечері тільки нарізати салатик. І це на хвилі активності вийшло швидко і якісно.
От така тепер моя кухня.
Але після нашої перемоги все повернеться. Я точно знаю!✌️🇺🇦
So, while the food was being prepared, it's time to get a jar of ready-made cucumbers. I twisted the lid, turned it over, that's all.
Now for dinner just cut a salad. And it came out quickly and qualitatively on the wave of activity.
This is my kitchen now.
But after our victory, everything will return. I know for sure!✌️🇺🇦
