Наша улюблена річка Десна до чорнобильської катастрофи була судноплавною. Тут курсували річкові 'трамвайчики', якими можна було дістатися до віддалених містечок та сіл, які зараз потрапити в Чорнобильську зону... Шкода, тим більше що річка залишилась без догляду відповідних служб, які мали би робити її чистку, для збереження безпеки суднового ходу.
Русло поступово зміщується, кожна весняна повінь змінює береги, зносить багато дерев, які пливуть собі по течії, а потім на мілинах створюють завали. Рибі такі хащі під водою подобаються: тут затримується їжа для 'вегетаріанців', тут легко ховатися хижакам, щоб вдало полювати на цих самих 'вегетаріанців' підводного світу. Але рибалок це не сильно радує: в такому гілляччі рибу ловити нереально.
Річкові 'трамвайчики' по Десні більше не ходять. Зате постійно курсують багатотонні баржі. Найчастіше вони возять пісок, що добувається з дна річки. Видовище цікаве, осбливо коли ти саме закидаєш спінінг. А тут - повзе, роблячи велику хвилю, отакий собі тягач. 🛳
Залишається зробити паузу, і йти варити юшку.🍽
