Привіт всім,
Ось так у нас неймовірно гарно було вчора ввечері.
Мені таке небо нагадує про портали в пекло чи інше потойбіччя. Дуже романтично, і я насправді скучила за такими стихіями. Давно не бачила Дніпро таким чорним, а я насправді люблю його і за "реве та стогне", якщо я сама в цей час вдома.
Хоча по-різному було. Я якось пообіцяла бабусі, що прийду на дачу і приблизно в таку погоду видерлась на одну з канівських гір, де у нас була дача. Наскрізь мокра, але прийшла як обіцяла. Сиділа потім загорнута в ковдру, а бабуся наді мною ахала і охала :)
Ми купуємо на наступному тижні, напевно, будиночок в селі. Вже документи підготовлені, ми сьогодні-завтра отримаємо гроші, щоб заплатити. Там все одно до кінця травня ще живе жіночка і зараз шукає собі інший будинок. Але це вже останні такі підготовчі моменти. Вартість 14 200, для київського передмістя це дуже гарна ціна як на те, що ми дивились протягом трьох місяців (тим паче, що там газ, електрика і вода з водонапірної вежі, а майже скрізь потрібно було або газ, або воду робити).
Ми насправді вигрібли усі гроші, які могли дістати і по родичах, і про всяк випадок на оформлення можливо ще витратимо кредит по картці, але як ми будемо купувати перші інструменти, щоб прибирати і все інше ми подумаємо потім. Зараз найважливіше, що етап покупки буде пройдений. І нам їхати до цього будинку всього 10-15 хвилин асфальтовою дорогою. Будинок в центрі села, там і до зупинки маршрутки недалеко раптом що. Будинок в житловому стані, одна кімната і кухня, і ми більше схиляємось, що зробимо ремонт в літній кухні, зробивши там і туалет з душем. Літня кухня прямо поруч з фасадом, а цей старий будинок ми пізніше будемо зносити, бо по фасаду у нас 14-15м, тож немає сенсу там щось робити окрім мити і фарбувати. Тут 26 соток загалом, там на іншому кінці є більш широка ділянка, але так то довгою смугою традиційно для українських сіл. Майже без схилу, хоча саме село горбате, з горами і озерами. Дуже красиве.
Ми дуже задоволені, роботи там дуже багато, але у мене такий чоловік, якому важко збирати гроші, а от поступово вкладати кожен місяць нам цілком норм. Що й казати, що у нас рік тому вже було десять тисяч на купівлю, а потім він сказав "давай почекаємо, може буде більше і купимо щось краще" (хоча тоді ми дивились ділянку з землянкою, але з 50 сотками хвилин за 25 від нас, та дорога там останній кілометр грунтова, не наша громада, зараз ми обрали в нашій Українській громаді, що може бути зручнішим). І до кінця літа у нас вже тих десяти тисяч не було, тож зараз я тримаю всі гроші в своїх руках.
Ну ось, сподіваюсь, що скоро і поділюсь світлинами ділянки, коли вона вже буде наша.
Дякую за увагу!
