... подумала я, дивлячись на те, що деякі сосни підбираються до розміру наших різдвяних ялинок. І замість сосен по 500 грн. вирішила робити з них нівакі, що за кілька років мають потягнути на десять або й десятки тисяч гривень.
Так, зі мною відбуваються різні перетворення садовода-ніофіта, коли хочеться пробувати все й одразу, але у мене просто вже є десять сосен звичайних, які дістались мені від попередніх власників. І ростуть вони рядком, що було б гарно для виробництва, але не для саду, тож з тим, що є, я хочу щось зробити і експериментувати. Я і шишки хочу позбирати і посіяти, бо краще тренуватись на звичайних недорогих варіантах, щоб потім не загубити якісь екзотичні і сортові рослинки. Мені поки що заважає будь-яка погода. І в дощ ми майже не їздимо, і із спекою не задалось. Чоловік потроху починає їздити без нас з донькою, бо ми йому заважаємо. А як мені заважає те, що він-то може доїхати до села сам, а я нікуди без дитини. І поки що у нас не прибрано так, щоб ми не хвилювались за неї. І у донечки немає досвіду знаходитись в селі, тож я боюсь, що вона встрягне в якусь халепу чи загубиться, бо незалежна і впевнена в собі. Наче ж і доросла вже (чотири з половиною), але ж не такий вік, щоб я могла їй довіритись у незнайомому середовищі.
Тож свої сосни я якимось дивом встигла вчасно підстригти (окрім двох, яким дозволила рости вище за інші). Підстригти поки вони не задеревеніли, хоча вони вже й не були такими м'якими, щоб пообсмикувати їх без секатора. І навіть часу просто подивитись на них у мене не було, бо з іншої частини поля до мене вже неслась донька з чоловіком, яка мене загубила і мала знайти маму і привести назад! І приблизно так в два заходи я таки змогла їх обкосити трімером і зробити пристовбурові кола. До формування відповідно так і не дійшло, а в спеку вже не можна. Тепер доведеться чекати сезону дощів чи й навіть осені. Я поки їх порозглядаю, якщо буде час, і дострижу всю нашу траву.
Ось, наприклад, цю сосну я залишила розростатись, але її схоже раніше стригли, чи то їй цього року так погода зайшла, що прирости зверху пішли буйніше, ніж попередні. І напевно таки доведеться щось зробити і з нею. Я навіть розглядаю варіант забрати у неї основний стовбур, щоб вона обрала з бокових гілок інший стовбур і викривилась.
А може нижній ярус доведеться прибрати, бо він лягає на землю. Очевидно, що сосна незбалансована, тож я над нею подумаю, і тепер вже є багато часу для цього. Так, ростуть звичайні сосни дуже швидко, саме тому вважається, що тут треба швидше її формувати, але як вже не встигла, то й не встигла.
Сусідка вже розказала мені, що на сусідній ділянці була пожежа, тож дві висохлі сосни з того боку, на яких немає ані бруньки, скоріше за все згоріли (бо раніше я думала, що вони вимерзли минулої зими). Крайньою живучою є ось така вивернута бідося. І саме заради неї я придбала добрива, які після наступних дощів проллю для усіх сосен. Може у неї трохи більше бруньок прокинеться і гілочки полізуть в усі боки. Але її хвиляста форма прямо проситься для нівакі. Зробити її звичайною красунею вже неможливо, а от за допомогою мистецтва може і вийде.
Разом з тим я з типовою для мене одержимістю, коли я чую про щось нове, вже передивилась купу відео про нівакі (садовий бонсай) і бонсай (і це також хочеться спробувати, коли будуть молоді рослинки). Бонсаї, які імітують вітер, для мене просто "вау, хочу і собі таке". І ті, що спускаються зі скелі і імітують вітер також. Власне ось вони, різні форми, хоча я для себе не буду саме дотримуватись якихось правил. Хочу покластись на свій художній смак і подивитись як то виходить.
Для садових бонсаїв популярні у нас форми трохи інші. Це зазвичай подушечки, помпони чи перевернуті пірамідки. Я бачила також дуже цікавий звичайнісінький ялівець козацький, який сформований не подушечками, а так щоб посередині була виямка, і тому він виглядає величезними пухнастими листочками. Також і спіралі, але це вже для високих ялівців чи туй. І насправді, дуже величезна кількість таких спроб мені не заходить, коли я на них дивлюсь в садових центрах чи відео. Але є й настільки вдалі, що я розумію, чому воно все таке дороге. Бо передбачити, як себе поведе рослина важко, і направити її так, щоб це було художньо залежить однаково від садівника, і від рослини. Тож і можна витратити багато років, а рослина не вийде такою гарною, щоб за неї охоче віддали гроші, і щоб вона справді тішила око в саду.
Ось такі мої новини. Доречі, справжній дзен я досягла саме коли стригла сосни. Ходила навколо них і планомірно прибирала свічечки, як же це заспокоює і працює антистресом.
Дякую за увагу!
