Не вдалося нам обійтися цього року без новорічного символу у домі.
Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну і довготривалої війни ми відмовились від ялинок на Новий рік. Змісту немає: діти за кордоном, а нам якось не до свят у такі часи. Минулого року ще й блекаут 'допоміг', у нас і так гірлянди на акумуляторах 'святково' освітлювали ті зони в кімнатах, де без світла - ніяк. Новий рік сам по собі для мене давно вже не являв собою якогось особливого свята. Дуже не любила оті феєрверки опівночі, які масово вибухали в новорічну ніч. Ще від часів Майдану у 13-му році всі ці звуки були безглуздим нагадуванням про трагічні події в Україні. Але ніякі заборони на рівні влади не зупиняли безумців...
Але ось вчора отримали від діток посилку.
А там, крім всіляких смаколиків, - коробочка із малесенькою штучною ялинкою. І мініатюрні прикраси для неї.
Ну як тут не прикрасити хоча б маленький куточок у хаті святковим дитячим подарунком? 😍
Прикрасили. Світлину відправили дітям. Їх радість через тисячі кілометрів була відчутною, і це прекрасно!!! ❤️
А вранці, гуляючи засніженим лісом, захотілося посадити під сосну свою підопічну собачку. Вона надто довго затрималась у нас на перетримці. І я подумала: а раптом Бону нарешті хоч під ялинкою помітять і візьмуть назавжди собі добрі люди? 🙏
А тут і наш Хенк підійшов. І так засмучено дивиться мені в очі: "А я? А мені святкову новорічну світлину?" 😀 - Давай, кажу, позуй! І він гарненько всівся, піднявши гордо свою сивіючу морду.
Так що - не пропадемо, діти не дадуть сумувати. Святковий настрій потрібен, бо чути майже щоночі звуки вибухів та пролітаючих 'мопедів' тільки відбирає здоров'я. А воно нам дуже потрібне. Щоб відновлювати нашу країну після Перемоги.
