Одна з найулюбленіших моїх приказок допомогла взяти себе в руки і нарешті зайнятися консервацією помідорів. Бо мало того, що це - не просто помідори, а ЧЕРРІ, які тільки збирати треба півдня. Та ще й позабувала всі свої рецепти, бо минулого року не до консервацій було через переїзд та облаштування дому саме в цю гарячу пору заготовок на зиму.
Кількість помідорів після їх збору трішки здивувала: не очікувала, що оним махом можна забезпечити і себе, і дітей на всю зиму. Але ж це - тільки початок, бо черріки активно цвітуть і зав'язують нові й нові грона плодів. Не знаю, до якої пори цей процес триватиме, і мабуть не всі помідоринки зможуть достигнути, але ще стільки ж на консервацію можна буде зібрати. А ще ж ростуть у мене кілька стебел звичайних, великих помідорів... Це щоб дійсно за приказкою діяти, і не зупинятися. Бо що таке довга зима-весна і початок літа без овочів, ми знаємо.
Отже, на збір черріків у мене пішло трішки більше години. Так, тіснувата тепличка, тому щоб не пошкодити рослинки і зелені плоди, приходилось трохи постаратися.
Далі - розрахунок спецій та розсолу. Робила цього разу за рецептом Клопотенка, хоча насправді рідко користуюся його порадами. Просто гугл одразу ж відповів на мій запит "консервація помідорів черрі", видавши першою його пропозицію.
Хоча не зовсім Клопотенко мене переконав, - без моїх інтерпритацій не обійшлося. До рекомендованих перцю чорного та духмяного, лаврового листа, часнику і парасольок кропу я в деякі баночки додавала виноград, листя петрушки чи цибулю. Взимку цікавіше буде дегустувати кожен варіант, щоб не приїлися ці штуки.
Найкраще нам підходять півлітрові банки. Бо навіть із об'ємом 0,7 літра не справляємось з'їсти за раз, а потім дуже шкода викидати залишені в більшій банці помідори. Але й 0,7-літрові використала, бо внуків у нас багато, так щоб вистачало хоча б на один раз для всіх тої банки.😊
Акуратно наповнила чисті баночки спеціями і помідорками. Поставила спочатку в велику каструлю з гарячою водою, але не кип'ятком (щоб не полопались банки, я завжди так роблю). Потім там же ж залила в банки розсіл, накрила кришками і стерилізувала.
Найбільше люблю закривати банки і ставити їх охолонути догори дном, накривши чимось теплозберігаючим. Бо коли видно результат твоєї праці, то якось легше на душі, і себе вже не вважаєш бездарною ледацюгою та поганою бабусею.😁
Залишилось трошки розсолу. Піду знайду огірочків, бо їх цього року зовсім мало вийшло законсервувати...
