Прогнозовані синоптиками ще тиждень тому нічні заморозки нарешті прийшли до нас. Недаремно таки я вкривала квіточки сіном, а гортензіям зробила ще й ковпаки з агроволокна. Бо вже третій ранок поспіль трави на лугах вкриті інеєм, а листячко тюльпанів де-інде стало наче скляне від холоду. Воно-то відійде, - ці квіти пристосовані до таких поворотів долі. А ті, що бояться морозів, ніби поки що вистояли.
Пригодився зв'язаний нещодавно для собачки светрик. Бо вона саме почала нарощувати шерсть після сильної линьки, і на такому морозі труситься від холоду. Правда, той светрик приходиться часто чистити від бруду, бо ця мисливиця дуже любить ловити гризунів понад ставом. У них тут цілі підземні колонії, всюди нірки. От Джесіка і знаходить, де є хтось живий, і починає копати ту нірку. Звісно, ніхто не чекатиме, поки собака докопається до нього і з'їсть, тому Джес завжди без улову. Зате купу енергії вивільняє, задоволення отримує, від холоду рятується рухом. І ще дає мені можливість насолодитися її мордочкою, яка вміє виразити будь-яку собачу емоцію.😂
