Потрохи "оклигуєм" від стресу, викликаного нещодавньою бурею. Дуже важко усвідомлювати всі втрати. І якщо на відновлення малинника ще якісь таємні надії є, то яблук і винограду у нас 100% не буде, через повне пошкодження абсолютно всіх плодів. Малину, хоч і з невеличким запізненням, обробимо антистресом та фітонцидами. Якщо не буде хворіти через сильно пошкоджені стебла, то навіть завдяки залишкам листя фотосинтез буде діяти. І рослинки зможуть випустити новий цвіт, та дати ягоди. Це ремонтантна малина, яка дає ягоду до самих заморозків.
Вчора цікавість заставила мене піти гуляти собачку у місто. Чула, що і там буря наробила лиха. І вже по дорозі через стару греблю, на пішохідній доріжці, ми зустріли два великих викорчуваних ураганом дерева. За добу люди вже й стежину протоптали, щоб обходити ці завали. "Гарні дрова!" - зафіксував "хворий зимівлею" мозок гарну якість тепловіддачі твердої деревини. Та це - не про нас, чомусь не можемо отак просто піти і забрати собі те що не так лежить.🙃
Парк вже на вході зустрів нас обломками величезних гілок старого дерева. Воно було розтрощене на кілька частин... Уявити важко, як воно падало!
Далі, в центральній частині парку, теж лежав бурелом. І ми вирішили не випробовувати долю, обійти ці місця боком.
В містечку вже все було прибрано: там впала величезна ялина біля нашого кафе. Ми побачили лиш скинутий вітром рекламний щит. А взагалі мене здивувало, що в центрі міста всі рослини, кущі і квіти майже не зачепило градом! Обійшов він десь стороною наш Шумськ. Городами пішов...
От і ми, оговтавшись від пережитого, потроху відновлюємось. Наша улюблениця Джес всюди з нами, і всюди намагається допомогти. Ось як ми прибрали поламані під зірваною тепличкою помідори: собачка все попідбирала, жодної не залишила гнити біля грядки. Бо раптом ці рослинки, ну хоч декілька з них, оживуть!
😎
