Привіт, друзі! Прийшов час завершити розповідь про нашу зі шваґром мандрівку до осіннього лісу біля закинутого села Поляна.
Отож, після того як ми дослідили старі та нові грибні місця і наповнили відра частково білими грибами, хоча більше опеньками, хоча й молоденькими, певний час нам не траплялося нормальних грибів, але вдалося сфотографувати кумедну сімейку дощовиків, які вважаються їстівними, але я їх не беру.
Також вдалося знайти червоного мухомора, який дуже красиво стирчав із зеленого моху:
А ще стариган-мухомор трапився:
Пройшовши по-осінньому мальовничою лісовою дорогою, ми потрапили у місця з гливами, але більшість з них були старими та червивими всередині, хоча на перший погляд цілком здорові гриби. Врешті-решт ми перестали нагинатись до них, щоб перевірити, бо це добряче втомлювало, коли майже кожен гриб треба викидати назад.
Та врешті-решт нам зі шваґром на самісінькому краю лісу вздовж старої закинутої дороги пощастило знайти місце із білими грибами. Хоча вони були трохи підстаркуваті, проте тверді та нечервиві, то ж ми швидко наповнили свої відра і змогли на позитивній ноті вийти з лісу.
Коли ми вийшли на величезну галявину, ми побачили, що ще досі стоїть густий туман.
Прощальний погляд на осінній ліс за спинами і ми задоволені крокуємо польовою дорогою до місця, де ми залишили авто. Сьогоднішня наша здобич цілком пристойна 😊.
