Гуляти з собакою, скажу вам я, це геніальний спосіб бачити все навколо себе. Бо за кілька місяців після втрати нашого песика Хенка я зовсім засиділася в хаті і у дворі. Ну хіба що в магазин чи по справах у місто, а так - ні на ставок (бо риболовлі тут нема), ні пройтися околицями, побачити прихід ВЕСНИ, - нічого...
Добре, що підросли врятовані цуценята. Добре, що з'явилася можливість вигулювати їх бездомну колись маму. А тепер - і її малу дочку, бо собачих хлоп'ят розібрали добрі люди, а воно засиділось. Тож треба привчати до повідця і прогулянок.
Тепер я знову в своїй колії. Тепер і приліт шпаків та лелек зафіксувала, і танення снігів та льоду на ставку, і появу кліщів🙁. А також побачила, що невідомі люди розчистили зарослі навколо так званої "зони відпочинку", що давно була кимось придумана біля ставка. Ну як "зона відпочинку", - просто стіл, лавиці і мангал. Зате сховатися від суєти і потусуватися з тими, з ким вдома не дозволяють старші, - можна. Так тут влітку і приїжджали на автівках компанії, розстеляли ковдри та готували шашлики.
І зайшли ми сьогодні на ту полянку серед дерев, поближче роздивитися на всі оті "споруди". Гм... Трішечки запущено, як на мене.🙃 Одного ніколи не зможу зрозуміти: навіщо смітити там, де ти ще не раз привезеш друзів і дітей на відпочинок? І як можна було отак покрутити той мангал?
Ех, люди-людиська...🙁
