Ось так от пройдешся навколо хати, де все засипало рясним щедрим снігом, і виявиш зовсім непомітні речі, що спонукають до роздумів про сенси в житті.
Дивіться, як гарно обчистила якась пташка чи то звіренятко мою кукурузу. Я підвісила пару маленьких качанчиків цукрової під стріхою ще восени, щоб весною взяти з них насіння. Мама завжди так робила, казала що зерно так загартовується і потім ростиме здорова рослина. А великий качан взимку принесла донька, бо ходила снігами-полями гуляти і знайшла там його. Це - кормова кукурудза, я такої сіяти не буду, а віддам сусідам для курочок. Як бачите, її оті пташечки чи звірятка і не їдять навіть. Їм, як і людям, подавай цукрову! 😁
А ось тут затаїлися 'дзвіночки' з насінням кручених паничів. Випадково залишились на штахетах, після обчищання відцвівших стебел перед зимою. Сидять собі тихесенько, снігом припорошені. А тільки-но стане тепліше, вони потріскаються і визволять насінинки із зимової схованки. І розсиплеться воно по землі, щоб знову дати пишні квіти кручених паничів.
Виноградик наш теж весь вкутаний ковдрою снігу. А нижче залишилися вусики, якими рослина міцно чіплялася за опору, щоб рости і давати соковиті грона смачних плодів. Навіть шкода буде їх навесні прибирати, настільки вони красиві, впевнені в собі, потужні.
Природа вчить і нас, людей. Бережіть свої сили взимку, не дивлячись ні на що. Щоб, переживши холод і негаразди, дати свої плоди. Хто - творчістю, хто - рутинною працею, а хто - благочинністю.
Тримаймося, скоро весна!💛💙
