Наша підопічна собачка Сорбонна сьогодні вранці підняла галас у дворі. Дивно, що ж її могло так стривожити? Сусідів немає, а Бона гавкає саме в бік їх двору.
Думала, - кішка чи собака забрели в сусідський двір. Пішла подивитися і заспокоїти мале цуценя. А там......
Побачивши затиснутого та вже пораненого парканом їжака, я першим ділом пішла зачинити свого старшого песика, Хенка, у вольєр. Бо той на їжаків реагує агресивно і міг завадити порятунку колючого страждальця.
Це - мордочка наляканої тваринки після визволення із паркану. Я думала, що воно дуже важко поранилось. Але не знала, як йому допомогти далі.
Перестрибнувши в сусідський двір, оглянула візуально їжачка. Він дихав, і це вселяло надію, що буде жити. Кров залишилась на паркані, але ран помітити я не змогла. Нічого ніде не кровило. Тому перенесла їжачка на сонячну галявинку. Щоб почекати, коли він відійде від переляку. І побачити, чи не шкутильгатиме при ходьбі.
Через хвилини три, може більше, їжачок нарешті розкрутився із свого клубочка. Потихеньку встав. Роздивився навколо. І пішов далі! І зовсім не виглядав хворим чи пораненим.
Ось така неприємна історія із щасливим фіналом. Приємно, що все закінчилося добре!
