Коли ти тільки-но стала бабусею, то для хоробрості тобі потрібно перевірити свій душевний стан, - чи не з'явилося в тобі щось від старості?😁 Саме тому на риболовлю я вирішила взяти з собою "заборонені" прикметами продукти. І перевірити, чи зміниться щось в плані улову у нас цього разу, чи ні.
Дійство відбувалося на Десні, бо до відкриття сезону Справжньої Дорослої риболовлі на Київському водосховищі з моторного човна залишалося ще два тижні. Запросили ж і внука провідати своїх непосидючих дідуся та бабусю, бо вдома у вихідні нас не застати.
Ще до приїзду гостей ми встигли розпакувати "заборонені" забобонами продукти і перекусити. Таранька - це найскреповіша штука, яку категорично ніхто розумний на риболовлю не взяв би. Бо їсти рибу при ловлі цієї ж риби - сильна негативна прикмета. Обов'язково має статися щось недобре, ну і кльову ж не буде, само собою.🙃
Але нас не здолати: молода бабуся після перекусу витягує гарного ляща! От вам і забобони, ага, - клює, ще й гарна риба!
Потім був внук. Ми з ним гралися, топтали мокрий пісочок ніжками по хвилях Десни, роздивлялися квіточки і жучків, і як плаває рибинка в баночці. Це дідусь йому малесеньку зловив, щоб внук побачив справжню рибку.
Так і пройшов день. Кльову не було більше... ага, таранька...🙂 Внук поїхав спатки додому, ну а ми з надією на трофеї засіли за спінінги, чекати кльову.
В цей час біля самих ніг обвалюється частина кручі, на якій ми сидимо, і завалює величезною купою землі наш садок з лящем, що був у воді. Такі обвали на Десні трапляються, бо ця потужна течія на поворотах підмиває круті береги. Але от так, півід ногами... Добре що нас не скинуло!
Пішов коханий шукати того ляща...
Знайшов. Поставили знов у воду. До ранку він вже був неживий. Ось вам і забобони!
Переконавшись у дії забобонів, ми вирішили не випробовувати більше рибальського щастя. Просто насолоджувались чарівними пейзажами, купалися і засмагали. І поїли рибну консерву, що теж чітко входить до переліку заборонених на риболовлі продуктів.
Тож - ловіть і їжте, а не привозьте їсти і ловіть!😎