Як же ж хочеться в такий чудовий осінній теплий та сонячний день більше ніколи не бачити у небі сліду від ракет чи вибухів!!! Така навколо краса, а якісь нелюди щодня тільки те й роблять, що нищать все навколо. Я ніколи не зможу зрозуміти світовий терор та війни. Особливо зараз, коли росія продовжує атакувати мирний народ України. Щоб знищити нас усіх, виснажити відсутністю комунікацій, дефіцитом необхідних для життя продуктів.
How would you like to never see a trace of rockets or explosions in the sky on such a wonderful warm and sunny autumn day!!! There is such beauty all around, but every day some inhumans do only that, which destroys everything around them. I will never be able to understand world terror and wars. Especially now, when russia continues to attack the peaceful people of Ukraine. To destroy us all, to exhaust us with a lack of communications, a shortage of products necessary for life.
Все, що ти своїми руками побудував, посадив, посіяв, - воно ж тільки радує своїм зростанням. Ось як цей невчасний мій соняшник. Посіяний у темному для нього місці, на порожньому від добрив грунті, він все ж таки зійшов. Виріс, як міг. І розквітнув! Бо жага до життя у рослинки перемогла всі негаразди. Бо немає нічого у світі, що би спонукало живий організм добровільно здатися, померти.
Everything that you built, planted, sowed with your own hands - it only pleases with its growth. This is how this untimely sunflower of mine is. Sown in a dark place for him, on soil empty of fertilizers, he still came up. He grew up as he could. And blossomed! Because the plant's thirst for life overcame all adversity. Because there is nothing in the world that would encourage a living organism to voluntarily surrender and die.
Так і в людей: ніякі спроби ворога позбавити нас земних благ не заставлять українців здатися. Ми вже закріпилися на своїй землі як нація, ми об'єднані як ніколи. Загарбницька путінська війна позбавила кожну сім'ю нормального життя, та не відібрала жаги до життя. Вільного. Самостійного. Достойного та квітучого.
Мій соняшничок нагадує мені у моменти морального виснаження: не падати духом! Вижили під час окупації, в голоді та холоді, - справимося і надалі з будь-якими принесеними війною негараздами. Були б здорові, все решту надбаємо. Заради синього неба, де є місце тільки сонцю та зорям.
So it is with people: no attempt by the enemy to deprive us of earthly goods will force Ukrainians to surrender. We have already established ourselves on our land as a nation, we are united as never before. Putin's war of aggression deprived every family of a normal life, but it did not take away the lust for life. Free Independent. Dignified and blooming.
My sunflower reminds me in moments of moral exhaustion: not to lose heart! We survived during the occupation, in hunger and cold - we will continue to cope with any troubles brought by the war. If they were healthy, we will take care of everything else. For the sake of the blue sky, where there is only the sun and stars.
