Кращої назви останнього місяця літа годі й шукати. Саме українською мовою слово 'серпень' звучить мелодійно. А головне, у ньому прихований основний зміст життя українців у цю пору року. А це - і жнива, і сінокос. Саме серпом жали пшеницю і жито з давніх давен. Часто серпом скошували траву для заготівлі сіна худобі. Звісно, в наш технологічний вік мало хто взагалі знає, що таке серп. А я зберігаю цей витвір древніх як артифакт. Мало того, - часом навіть користуюся ним, коли потрібно підправити газон у важкодоступних місцях. Так, - без пошкоджених пальців не обходилось. Бо ніхто ж мене не вчив, як ним користуватися.😁
You can't find a better name for the last month of summer. It is in the Ukrainian language that the word "August" sounds melodious. And most importantly, it hides the main content of the life of Ukrainians at this time of the year. And this is both harvest and haymaking. It was the sickle that reaped wheat and rye from ancient times. Grass was often cut with a sickle to make hay for cattle. Of course, in our technological age, few people even know what a sickle is. And I keep this work of the ancients as an artifact. Not only that - sometimes I even use it when I need to touch up the lawn in hard-to-reach places. Yes, it was not without damaged fingers. Because no one taught me how to use it.😁
Лугові трави цьогоріч залишилися у нас некошеними. Після окупації тут можуть бути пастки від орків у вигляді мін чи нерозірваних снарядів. А так як ця земля не використовується селянами, то і саперів тут ще не було. Тому ми з Хенком можемо гуляти тільки там, де точно все розміновано.
This year's meadow grass remained unmown. After occupation, there may be traps from orcs in the form of mines or unexploded shells. And since this land is not used by the peasants, there were no sappers here yet. That's why Hank and I can walk only where everything is definitely demined.
А тут така краса! Ніякі садові квіти не зрівняються із стеблинкою, що одиноко цвіте посеред відкритого всім негодам лугу. Білі парасольки кривавника сміливо і ніжно прикрашають зелену траву. Жовті острівки якихось квіточок приваблюють яскравим кольором бджілок та комах. А ось проросли загублені кимось зернинки жита! От і їжа пташечкам буде. А їх тут багато водиться. Шкода, що я не орнітолог, і впізнаю тільки лелек.
And here is such beauty! No garden flowers can compare with a stalk that blooms alone in the middle of a meadow open to all weathers. The white umbels of the yarrow boldly and tenderly decorate the green grass. Yellow islands of some flowers attract bees and insects with their bright color. But the rye grains lost by someone sprouted! So there will be food for the birds. And there are many of them here. It's a pity that I'm not an ornithologist, and I only recognize storks.
Наші хранителі - лелеки вже виростили своїх пташенят і вчать їх літати. От коли вдень чуєте їх перегукування високо в небі, - погляньте, і побачите самі. Насолоджуватись красою природи - це найкращі ліки від депресії. Все буде Україна!🇺🇦
Our guardians - storks have already raised their chicks and are teaching them to fly. So when you hear their reverberation high in the sky during the day, take a look and see for yourself. Enjoying the beauty of nature is the best medicine for depression. Everything will be Ukraine!🇺🇦
