Перша маленька екскурсія по французькій провінції Бретань, яку провела молодша донька, - поїздка на найближчий пляж і до маяка. Це приблизно у 30 хвилинах їзди від дому.
Дорога проходила через декілька різних навколишніх містечок. По суті, це як у нас села. Тільки трішки відрізняються від наших типових сіл. Зовсім інша архітектура - це раз. Ідеальна чистота - це два. Прекрасні дороги - це три. Максимум зручностей для людини - чотири. Чудово оформлені деревами, квітами, кущами та прозорими парканами дворики - п'ять. І ще може щось би порахувала, але це зовсім маленька різниця. 😁
Але знайшлося одне спільне: тут перехожі вітаються одне з одним. Bonne journée - від кожного, з ким пересіклися ваші шляхи. Bonne journée - від тих, мимо двору котрих ти проходиш, а вони вас побачили. Це, повірте, вразило і приємно здивувало. Тому привітання "Бонжур!" стало першим вивченим французьким словом.😊
Тутешні гортензії, про які я мріяла, вразили своєю потужністю. Гілочки цих квітів мені висилали звідси, навіть один кущик вже висаджений дома, в Україні, і він підростає. Але не знаю, чи вдасться мені у нашому кліматі виростити таку потужну рослину, як тут.
А ще ці села знаходяться поблизу океану. На якому завжди існують величезні припливи і відпливи. І ми сьогодні потрапили на берег океану саме під час відпливу.
Лежачі на піску чи гальці човни - це для мене шок, адже не один рік і ми мали схожу техніку. Уявити собі, що твоя омріяна і придбана домівка для води ось так мусить полежати щоразу на бочку... Ага, неможливо!🙃
А ті, яким пощастило більше і відплив їх не зачепив, вразили іншим. Побачила пірс, з якого їх спускають на воду. Не уявляю, як люди це роблять у таких умовах: дуже великий нахил, крутий поворот, довжелезна відстань до води. І все це по досить вузькій смужці дороги. Фантастика!
Звісно, зробили і світлину на пам'ять. Адже не щодня буваєш із дітьми та внуками на березі океану у французькій провінції Бретань. І навіть якщо це - село, ти все одно будеш вражений його красою та прекрасними доброзичливими мешканцями.😎
