Як не дивно, але всі найновітніші технології аж ніяк не стосуються сьогоднішнього сільського життя. Де головним було і залишається - посадити город, колупатися все літо зі всякими хворобами та шкідниками рослин, щоб восени зібрати врожай і, як зі страхом кажуть старі люди, ПЕРЕЗИМУВАТИ...
Коли приходить пора обробляти городи, на коників справжня черга, записуватися потрібно наперед. Інакше як же, - ділянок багато, а от коників не кожен у змозі тримати. Справжні роботяги завжди на вагу золота. Хоча розцінки обробити сотку землі насправді дуже мізерні. Коли бачиш цю важку фізичну роботу, хочеться достойно віддячити... але не прийнято так у селі. Є ціна, є робота. Для всіх одинакова.
І сумно, і люблю я все, що так споконвічно прижилося у наших селах. Дякувати Людям за їх труд і збережені традиції!
