Ні, це якийсь космічний кіт у нас, цей Мейсон. Через нього ми з Хенком часто не можемо піти десь далі від дому. Бо воно, бідне, відстає і починає жалібно нявчати. Мабуть, ще й боїться незнайомих місцин. На руки такого красеня брати - якось не по фен-шую, занадто дорослий і самостійний. На повідку - також не той фен-шуй, - не зрозуміє обмеження своєї свободи. Він же - український кіт, не орк якийсь.😎 Раз пішов сам, по своєму бажанню супроводжувати нашу з Хенком прогулянку - значить, так треба. Обов'язково. І питань до Мейсона ніяких при цьому бути не може. Хіба що - заманити його у дім та зачинити, а вже потім йти гуляти хоч сто кілометрів.
No, this is some space cat we have, this Mason. Hank and I often can't go far from home because of him. Because it, poor thing, lags behind and begins to meow piteously. Apparently, he is also afraid of unfamiliar places. Taking such a handsome man on the arms is somehow not according to feng shui, he is too mature and independent. On a leash - also not the right feng shui - he will not understand the limitations of his freedom. He is a Ukrainian cat, not some kind of orc. 😎 Once he went alone, according to his desire to accompany our walk with Hank - so that's how it should be. Necessarily. And there can be no questions for Mason. Unless - lure him into the house and lock it, and only then go for a walk at least a hundred kilometers.
Крім розуміння свободи, Мейсон проявляє неабияку кмітливість під час прогулянки з нами. Наприклад, при відчутті дискомфорту на шляху слідування він може просто зупинитися. І кудись пропасти. А коли ми повертаємося з Хенком додому, Мейсон раптово виходить із якого-небудь чужого двору. Голосно нас вітає своїм 'няв', і йде додому.
А ще одна особливість довго була для мене загадкою. І тільки недавно я її розгадала.
Мейсон дуже часто обкачується у придорожній пилюці. І потім так і йде з нами далі, весь бруднючий. І не обтрушується.
От на днях я помітила: не в кожну пилюку Мейсон піде качатися! А саме там, де перед тим Хенк помітив свою територію. Тобто, ця пилюка пахне собакою. І Мейсон просто маскує свій запах, щоб зустрічні коти та собаки були збиті з пантелику. От ніби кіт йде, а смердить собакою. І тоді жоден чужий хвостик Мейсона не чіпатиме!
In addition to his understanding of freedom, Mason exhibits considerable intelligence while walking with us. For example, if he feels discomfort on the way of following, he can simply stop. And disappear somewhere. And when Hank and I return home, Mason suddenly comes out of some strange yard. He greets us loudly with his "meow" and goes home.
And one more feature was a mystery to me for a long time. And only recently I figured it out.
Mason is very often pumped in roadside dust. And then he goes on with us, all dirty. And does not shake.
But the other day I noticed: Mason will not go swinging in every dustpan! And that's where Hank noticed his territory before. That is, this pollen smells like a dog. And Mason simply masks his scent to confuse oncoming cats and dogs. It's as if a cat is walking and it smells like a dog. And then no one else's tail will touch Mason!
А ми, люди, відмиваємо своїх котиків шампунями після кожної прогулянки. Ну так, хто звик до котика у ліжку, - це виправдано. Але знайте, любителі купання котів: ви знищуєте їх мислення і тягу до свободи!😁🐈
And we humans wash our cats with shampoo after every walk. Well, yes, who is used to a cat in bed - it is justified. But be aware, lovers of bathing cats: you are destroying their thinking and craving for freedom!😁🐈
