Рання весна набирає обертів. І це відчувається скрізь. День помітно додався, особливо це видно у сонячні вечори та ранки. Приємно прокидатися у звичні для тебе пів-восьмої, а кімната вже залита сонячними променями. Так само гарно не помітити вдень, що вже майже шоста вечора. А ти побачив це тільки тоді, коли сонце сховалося за лісом.
Про перелітних птахів, які повертаються із теплих країв, можна згадувати щодня. Тільки не всіх вдається сфотографувати: дикі вони. Особливо обережні чаплі, - до них взагалі підступитися неможливо. Бачать дуже далеко, і як тільки ти з'являєшся на горизонті, - чапля злітає і зникає. Так, вчора вечором вперше їх побачила. Дві сірих, що ще здалеку мене помітили і втекли. І в іншому кутку озера злетіла біла чапля. Її 'підняли на крило' песики.
Вже лунають навколо поки ще скромні посвистування шпаків. Я навіть не бачила самих пташок. Але спів їх ні з чим не сплутаєш. Значить, і шпаки вже прилетіли.
Сьогодні знову вирушили із песиками прогулятися до озера. І дуже зраділи, побачивши там лебедя. Велична білосніжна птаха поважно пропливала по воді. Наближатися до нас вона не хотіла. Зате моя підопічна собачка Бона всю дорогу уважно та зацікавлено слідкувала за величезною птахою. Мабуть, хотіла побачити її ближче.
Нічого, ще прилетять пари лебедів. Тоді, як правило, самець підпливає до нас, щоб відігнати всіх від своєї подруги. Захищає кохану. От тоді песики і побачать горду птицю зблизька. Може, і по голові клюне, щоб не тривожили.😄
А качечки сьогодні вже сміливіші: плавають, пірнають по всій поверхні озера. І лебедя не злякалися. Пропливають мимо нього, і щось перегукуються на своїй пташиній мові. Як же прекрасні ось такі миті життя! ❤️
