Завжди любила, щоб на грядках було багато кропу. Але не завжди виходило його мати.
Найбільшим розчаруванням були щорічні пошуки кропу для засолки огірків. Адже без парасольок цієї ароматної приправи ніякий огірок не закладеш ні в банку, ні в бочку. Та й інші припаси на зиму без кропу неможливі. А саме в період активного збору огірків у мене чомусь вічно той кріп стояв сухий, а заново посіяний ніяк не сходив. Тому приходилось їхати на ринок і купувати отой відомий всім "віник для засолки", типу в мене нема гілля вишні чи смородини, а чи того ж хріну. Але так як парасольок кропу окремо ніхто не продавав, то приходилось купувати те що дають.
І не тільки для консервацій овочів на зиму потрібен мені кріп. Я не уявляю без нього перших страв. Ну от не уявляю, і все! Тому взимку, якщо немає запасів соленого чи сушеного кропу, просто купую його в тих нещасних пакетиках, на вітрині "Приправи". А що робить, на городі сніг, а їсти треба.😁
Та після переїзду на малу Батьківщину кріп у нас став КРІПЦЕМ, бо саме так його називають в Шумську на Тернопільщині. І його на грядках насівається стільки, що самим впору ті пакетики пакувати і продавати.🤣 Та ми ж не робимо бізнес на кріпцеві, нам би собі та діткам насушити... То й ідемо на грядки, прополювати цибулю з квасолею, помідори з перцем. Бо через кріпець їх вже й не видно, де вони там ростуть.
І - нарізка, сушка. Нова альтанка вже служить нам в цій роботі вірою і правдою: ні дощ не страшний, ні сонце.
Кріпець на зиму буде!🌿
