Нещодавно наштовхнулася на одну будівлю у старому центрі нашого містечка. Я її з дитинства пам'ятаю як приміщення бібліотеки для дорослих, що була на другому поверсі. Прикольно було підніматися туди цими цікавими сходами. А запах книг, що панував там, не забудеться ніколи.
Але чому я звернула увагу на цей будинок тепер? Бо побачила на його стіні меморіальну табличку. Правда, вона розміщена на такій висоті, що роздивитися та прочитати її неможливо. Хіба що бінокль із собою взяти. І то - відблиски на дошці не дають шансів щось читати...
Звісно, стало цікаво, що ж це за така історична споруда стоїть у нас у містечку, на старому майдані біля костелу. На жаль, в інтернеті було зовсім мало інформації. Та все ж - вона також була цікавою.
Так, цей будинок був колись приватною пекарнею. Збудували її у 1930-му році. Мені й досі важко уявити, де тут була піч, де виготовляли тісто та як було організовано ту саму пекарню. З виду - звичайний житловий будинок. Але от ні: під балконом є напівпідвальні приміщення. Мабуть, там і знаходилося виробництво хліба. Ех, як же шкода, що не збереглося ніяких спогадів чи експонатів про ті часи!
Цікавим є і з'єднання із сусіднім будинком стіною. В ній є хвіртка, що веде у дворик. Заросло там... Дерева вище даху... Будівля сьогодні виглядає зовсім покинутою. Хоча після бібліотеки, у 1985 році, тут розмістили Шумський районний краєзнавчий музей. Його фонди налічували на той час понад 3 000 одиниць зберігання, ще близько 1-ї тисячі одиниць були науково-допоміжним фондом. На сьогодні цей музей вже переїхав у інший будинок. А тут, схоже, панує порожнеча...
Ось так часто й буває в маленьких поселеннях України. Якщо навіть великі історичні замки, фортеці, інші споруди стоять без догляду і розвалюються, то що я хочу від цього непримітного будиночку, який не дуже-то і старий? Тим більше, що у 1999 році було здійснено капітальний ремонт будівлі. Хтось таки й потурбується про його майбутнє. Дуже на це надіюсь.
