В моєму рукоділлі часто трапляється таке, що початий виріб навіки "зависає" недоробленим в якійсь коробці чи шухляді. Не повірите - у мене й досі є один рукав до дитячої курточки, зв'язаний красивим фінським візерунком. Це мала бути курточка для маленької доні, із кролячого хутра, з рукавами, планками та капюшоном ручної в'язки. Але - вийшов чомусь тільки один красивенний рукав. Навіть внуки вже набагато більші, навіть для когось із них доробляти таку курточку вже пізно. Ну хіба правнуків діждатись!🤣
Саме таким забутим скарбом залежались у мене зв'язані гачком квіти та листочки. Це був мій експеримент: хотілося зв'язати таке, щоб було дуже рідкісним і красивим. Отже, зупинилася на ірландському мереживі. Досить складно, та результат прекрасний.
Еге, прекрасний... Рівно до того моменту, коли ти починаєш ці всі окремі квіточки з листочками збирати докупи, щоби вийшла кохтина. Отут і настав кінець моєму азарту: як не пробувала я оті сіточки поміж готових елементів робити, - нічого не виходило. Так і "похоронила" я їх у коробці на пару років. Там ще був недороблений м'яч-рюкзак для малого внука на ДН. Я його недавно доробила... Внук вже парубок, а той рюкзак хіба собачці подарувати.😂
І ця думка про собачку навіяла наступне: а чи не зібрати мені оті квіточки з листочками, та не зшити для Джес літню жилеточку? Вона ж у нас модниця і красунечка, чому б не спробувати!
Ось так вийшло. Мені подобається. А вам?😉
