Будь-який психолог скаже вам, що дитячі травми формують особистість так само, як і дитячі досягнення. Живим прикладом для наочності цих тверджень можу бути я.😊 Тому що, народжена любити собак, я була позбавлена цієї життєво важливої функції у себе вдома. Бо батьки ніколи в житті не тримали собак. Навіть у дворі. Думаю, що саме тому все моє доросле життя перетворилось у марафон "Гуляй з собакою", "Займайся з собакою", "Ходи на виставки з собакою", "Їдь у мандрівку з собакою", і т.д., і т.п.
А на старості ще й додалося "Врятуй собаку".
Врятувала.
Тепер - граюся з ними, як мала дитина.😁
Ось що мені було цікаво, та холод не дозволяв надто маленьких цуциків мучити носінням з нірки на ваги. Але сьогодні я на це наважилась. І ось результат: найменший песик втричі менший за найбільшого. Чудеса, та й годі: наче ж мама одна, а вони он які різні!🐶
