Мене краще не відпускати в неділю на ринок. Бо обов'язково "спіткнуся" об щось таке, чого зовсім не планувала купувати. І витрачу незаплановані кошти, що вкрай небажано при наших "фантастичних" пенсіях.
Та все ж деякі продукти ми завжди купуємо на ринку, саме в базарний недільний день. Саме в неділю з'їжджаються до нас продати свої домашні молоко, яйця, сир, сметану, птицю чи кролика люди із навколишніх сіл. І купити можна свіжі якісні продукти набагато дешевше, ніж у спеціалізованих магазинах.
От в неділю ми й поїхали на ринок по молочко. Ну як вам така штука: три літри домашнього за сто гривень? Отож. Воно варте набагато більшого, але для власників корівок і така ціна дуже прийнятна, бо заготівельники у них беруть це ж молоко ще дешевше.
І от йдемо ми вже з молоком по ринку. І я "спотикаюсь" об квітки. Такі собі білі красиві великі очі з жовтими довгими віями, як після макіяжу. І вони - продаються!
Звісно, питаю ціну, бо маю трохи копійок у кишені, які ношу з собою саме для таких випадків."Сорок гривень", каже власниця неймовірних квітів.
Дістаю гроші, рахую, - вистачає.
А чоловік дивиться на мене і каже: "Бери дві".
Від несподіванки я дякую йому за підтримку. А жіночка, що продає ці квіти, і каже: "Рідко таке буває, щоб чоловік був "за". Зазвичай звикла бачити сварки із приводу покупки квіточок. Чоловіки кажуть: нащо воно тобі треба, знайшла на що гроші витрачати, і т.п."
Так, знаю такі ситуації. Є така ментальна риса в наших чоловіків. Надіюся, вона відноситься до вимираючих рис.
А я поставила мамі квіточку у вазу. Вона зігріває її кімнату тихими грудневими вечорами.
А кущики посадила під яблунею і жасмином. Щоб мамі було видно з вікна, як вони цвістимуть у майбутньому.
А квіточку звати - МОРОЗНИК.
Отакий був базар.😊
