I love this cozy place near the village. I once wrote about this small modest chapel, which is over 150 years old. There is no church in our village, because it has always been small. A priest from the town used to come to the chapel from time to time and conducted worship.
But now there is silence and only the birds are praying. In the distance you can see the town. And in front of me are green fields under very dark rain clouds.
A linden tree has been growing near the chapel for a long time (maybe they are the same age?) I am surprised that this tree is still standing, because there is so much mistletoe on it that drinks its juices.
I sit on the bench for a few minutes and gladly notice that the linden tree have many young sprouts. Maybe when it is cut down, a new tree will grow in the same place. And will protect rare passers-by with its shadow.
Люблю це затишне місце край села. Колись я вже писала про цю маленьку скромну капличку, якій вже понад 150 років. Церкви у нашому селі немає, бо воно завжди було невеликим. А до каплички колись давно час від часу приїжджав священик з містечка і служив молебень.
Але тепер тут тиша і тільки пташки ведуть свою дзвінку молитву. Вдалині видніє містечко. А переді мною зелені поля під дуже темними дощовими хмарами.
Біля каплички здавна росте липа (може вони ровесники?) Дивуюсь, що це дерево ще стоїть, адже на ньому стільки омели, яка п'є його соки. Зараз її непомітно за листям. Сідаю на кілька хвилин на лавочку і з радістю помічаю, що у липи є багато молодих паростків-діток. Коли доведеться їх зрубати, на цьому ж місці виросте нове дерево. І буде захищати рідкісних перехожих своєю тінню.
