1540 years ago, in 482, according to the Tale of Bygone Years (ukr. "Povist Vremennykh Lit"), the Polynian prince Kiy, his brothers Shchek, Khoriv and their sister Lybid founded the glorious city of Kyiv, which is still one of the oldest, largest and culturally and historically richest cities in the entire Europe. It is also the heart of our country, Ukraine, which is now going through another difficult period in its history. Throughout its existence, Kyiv has been a tasty morsel for all its neighbors. But despite the centuries of conquests, bans, occupations, regimes, pressure and propaganda, Kyiv has remained Kyiv: original, majestic, proud. The way I loved it when I first saw it.
1540 років тому, у 482 році, згідно з Повістю временних літ, полинським князем Києм, його братами Щеком, Хоривом і сестрою їхньою Либіддю було засноване славне місто Київ, яке досі є одним із найстародавніших, великих та культурно-історично насичених міст всієї Європи. А ще це серце нашої країни, яка зараз переживає черговий складний період у своїй історії. Протягом усього свого існування Київ був ласим шматочком для всіх його сусідів. Але незважаючи на століття завоювань, заборон, окупацій, режимів, тиску і пропаганди, Київ залишився Києвом - самобутнім, величним, гордим. Таким, яким я його покохала.
Kyiv is not my hometown, but I've lived here for half of my life. The main moments of my life, which influenced my formation as a person, took place here. Therefore, I love Kyiv with a special love. Having lived and traveled in 25 different countries, I have not found a single one where I would like to live as much as in Ukraine. I have traveled to more than 40 cities in the world, but none of them has that magical, cozy, creative and unique vibe like Kyiv. Therefore, I made my choice long ago and for good.
Київ не є для мене рідним містом, але половину свого життя я прожила тут. Головні моменти мого життя, які вплинули на моє становлення як особистості, відбувалися тут. Тому Київ я люблю особливим коханням. Поживши і подорожувавши в 25 різних країнах, я не знайшла жодної, в якій хотіла б жити так сильно, як в Україні. Я об'їздила понад 40 міст у світі, але жодне з них не має того чарівного, затишного, творчого та неповторного вайбу, як Київ. Тому свій вибір я зробила давно та надовго.
When the terrible began, everyone was looking for safety where their heart is, where their comfort is, where their calmness is.
My dear Kyiv, it seems that in these three-plus months our relations have passed the most severe and cruel test of strength.
Коли почалося страшне, кожен шукав безпеки там, де їхнє серденько, де їхній комфорт, де їхня безпека.
Любий мій Києве, здається, за ці три з гаком місяці наші стосунки пройшли найжорсткіше та найжорстокіше випробування на міцність.
And now I'm still here, I'm with you. For my heart is in its pieces, everywhere around you: in the Pavlivskyi Garden, in the Polissia market, on Obolonska riverside, on a catamaran in Holosiivskyi Park, on Zhytnii Rynok with its seasonal peonies, in the parking lot near the Mother Motherland, in the KPI park which I went along and across, and, of course, in my native distric of Vidradnyi. You know you I can't remember everything. Here I laughed and felt sad, got admired and disappointed, learned and made mistakes. But most importantly, I found myself. And have always felt happy.
І от я все ще тут, я з тобою. Бо моє серденько часточками усюди десь у тобі: у Павлівському садку, на ринку Полісся, на Оболонській набережній, на катамарані в Голосіївському парку, на Житньому з його сезонними півоніями, на парковці біля Батьківщини-Матері, у парку КПІ, що виходила вздовж і поперек, та, звісно, на рідному Відрадному. Ти ж знаєш - усього і не згадати. Тут я сміялася та сумувала, захоплювалася і розчаровувалася, вчилася та обпікалася. Та головне - знайшла себе. І завжди була щаслива.
How can I not love you after that?
And we will heal all your wounds together, because you are a million times worth it.
Як після того тебе не любити?
І всі твої рани ми загоїмо разом, бо ти мільйон разів того вартий.
