Суїцидальна поведінка – спосіб мислення та патологічна форма дій пасивного типу, надзвичайно небезпечний спосіб уникнення вирішення життєвих проблем. Своєрідний крайній прояв гри «Не чіпайте мене я в хатці».
У різні історичні віхи різні носії культури висували оціночні критерії такого явища. У більшості випадків (наприклад, у християнстві) самогубство засуджується і належить до одного з найтяжчих гріхів.
Яке б трактування не мало явище суїциду, з теоретичної точки зору самогубство – вкрай небезпечне, проте поперджуване та прогнозоване явище. Встановлено, що самогубства частіше відбуваються в діапазоні від 15 до 25 років і в похилому віці – після 70. За статистикою, щорічна смертність внаслідок суїциду у світі становить близько 1% усіх смертей. Чоловіки стають жертвами суїцидальних дій у чотири рази частіше ніж жінки. При цьому близько 73% усіх завершених самогубств було виконано представниками європеоїдної раси.
Як виявити ознаки суїцидальної поведінки? По суті, будь-яку суїцидальну поведінку можна умовно віднести до однієї з трьох груп: істинний, демонстративний, прихований вигляд.
Справжні (істинні) суїцидальні дії, хоча найчастіше виглядають несподіваними, ніколи не є спонтанними. Такі спроби – ретельно продумані і прораховані до дрібниць, їм завжди передує значні зміни у мисленні, поведінці, висловлюваннях людини, яка зважилася на самогубство. Чиста суїцидальна поведінка сформована в результаті тривалих роздумів про сенс життя і проявляється насамперед депресивними симптомами: тужливим настроєм, пригніченим станом, сформованими ідеями самозвинувачення та самознищення, міркуваннями про безглуздість існування
Однак більшість спроб покінчити з життям належить до демонстративної суїцидальної поведінки. Натяки оточуючим і найчастіше явно театральні дії – це своєрідний, хоч і абсолютно нелогічний та невиправданий, метод провести діалог із близькими людьми. Як показують результати численних досліджень, більшість «демонстративних» самогубців зовсім не хотіли і не планували померти, а лише мали на меті достукатися і бути почутими оточуючими, привернути увагу до своїх проблем, «попросити» про необхідну допомогу.
До прихованої (маскованої) суїцидальної поведінки вдаються ті особи, які розуміють, що покінчити життя самогубством – невірний крок для подолання труднощів, однак іншими варіантами вирішити проблеми вони не можуть. Людина з завуальованою формою суїциду обирає невидимі спроби самогубства, а іноді – несвідомо, вдається до так званої «суїцидально зумовленої активності». Така поведінка включає: захоплення екстремальними видами спорту, ризикований швидкісний пілотаж на автомобілі, небезпечні для життя подорожі та походи, зловживання алкоголем чи наркотична залежність.
Основні ознаки, що сигналізують про суїцидальні схильності:
Наявність цих ознак має насторожити Вас, але ці ознаки не є специфічними. Тож не поспішайте вішати на всіх ярлик суїцидально схильних особистостей. З вищеописаного напрошується висновок, що практично в кожен третій реальний випадок суїциду неможливо передбачити. Щиро сподіваюсь, що ця базова інформація нікому з Вас не знадобиться.
