Глава 2. Темнокіт
Гррррр!!! Де цей кіт, що хоче з нами зустрітись! Гррр! Доки на цій похмурій галявині від одного дерева до другого шаленіла чорно-сіра (а при світлі місячного сяйва ще й срібляста), пухнаста блискавка, раптом вийшов чорно-рудий кіт, який не встиг відстрибнути з дороги темно-пухнастої блискавки і до неї додався ще один колір.
Потім блискавка вдарилась об дерево. Чорно-сіре Щось впало в кущі, а кіт на галявину прямо в коло місячного сяйва. Десь через хвилину чи дві, кіт почув голос, який, як здавалося, йшов з кущів - Розказуй, навіщо й ти прийшов, і що хочеш від мене! Голос звучав грізно і так, що одразу ставало ясно - він звик наказувати.
Кіт преспокійно відповів - я, хочу стати одним із вашого клану!
