Як же ж все таки іноді мало треба доя настрою. От стоїть букет свіжих евітів на столі, і так затишно одразу. Як же ж все таки приємно, що весна наповнена свіжим цвітінням, і хоч це лише початок, та в дворах де не де прогулькуються красиві підсніжники, ледь підіймаючи свої білі голівки над ще холодною землею.
І взагалі, дуже гарно, коли свіжа хоч одненька квіточка тішить око. Я вже не можу дочекатись, коли від сну прокинуться мої сплячі взимку вазони. Я забула їх вчасно дістати на сонечко і вони ще сплять. Лишається тільки сподіватись, що ті цибулинки взагалі прокинуться, минулого року в цю пору вони вже квітли на підвіконні, наче найкрасивіший букет.
Цього ж року по традиції хоч якусь живу квітку треба було принести додому, щоб весняна гармонія знову заграла своїми барвами і прогнала зимову хандру геть.
