Такі завантажені дні, що аж інколи не можу пригадати, чи писала щось сьогодні, чи ділилась з вами врвженнями за день....а все тому, що ми ніяк не перестанемо сидіти без світла, і ті години, на які нам все таки його вмикають, просто години наповнені відвертим шухером.
Хто гааняє по ванній, хто швидко біжить вчити уроки, хтось перебирає прання, щоб попрати найнеобхідніше і не довгою програмою. Хтось швиденько дороблює роботу в інтернеті. Інколи цілий день щось підготовлюєш, а потім все на один момент треба зробити.
От я сьогодні так готувала їсти, що завоняла цибулею учю хату. Ну хочеться, щоб смачно ж було, провітрити на кілька хвилин нічого не дає, бо ж вихолодити хату не хочеться. От і нюхаємо цю цибулю сьогодні цілий день. Та іноді є прочто час для "посидіти". Це час звичайно мій, бо в напівтемряві дозволяю тільки я таку наругу над своїм зором, щоб почитати своєму чаду книжку, зацікавти її. Виходить, сткажу вам, непогано. Книжечку вибрали цікавенну. Фільм навіть знятий. На рахунок зору скажу вам за кілька років, а поки насолоджуюсь обіймами донечки під ковдрою з ліхтарем і читанням )
