Зелений - так я називаю "пітомца", що живе в моїх родичів. Чесне слово, ну бридота, прости Господи. От не люблю я павуків, вужів-змієподібних, боюсь страшне як, так ще й виявляється от таких плазунів рептилійських теж, хто б міг подумати))) Було оте зелене мальоньким мальоньким, Паскальом назвали, мало не з ложечки годували. Догодувались...
Тепер воно виросло з характером. Оно сидить, сонце чекає, шипить, на людей від злості кидається, кусається, як виявлається, що вітаміну Д нема. Ну каааппєєєц. А як сонячні ванни прийме, то навіть швидко драпати на втьоки вміє, щоб в клітку не запхали. Це ж треба. Ну не прихильник я заморської тварі, не прихильник і всьо )))
