Лаконос американський (Phytolacca americana L.) є адвентивною (тобто чужою) культурою для України. Ця рослина походить з Південної Америки, а Україну потрапила, ймовірно, з Європи, куди лаконос був завезений з Америки. У нас ця рослина отримала назву, яка мені дуже імпонує - багрина звичайна, ймовірно через свої ягоди, які отримують насичений багряний барвник, який є дуже стійким і який використовується для фарбування тканин. Можу підтвердити з власного досвіду, що якщо ви забруднили соком ягід багрини пальці, то відмити їх дуже майже неможливо, їх вдається позбутися лише з часом.
До речі, ягоди власне лаконоса американського не є придатними до споживання, хоча і не отруйними в малих дозах. Для цього є спеціальний сорт харчового лаконоса, а ягоди багрини використовуються для технічних потреб, зокрема для підфарбовування вин. Я пробувала ці ягоди і не можу назвати їх смачними, в них якийсь "гумовий" присмак. Це і добре, бо якщо вони були б смачнішими, то був би ризик серйозного отруєння. Проте корінь багрини, як і ягоди та листя, має лікувальні властивості і використовується для приготування багатьох фітопрепаратів. Лаконос має протизапальну, загально імуностимулюючу, знеболюючу, бактеріостатичну, ранозагоювальну, проносну дії, покращує обмін речовин.
Багрина доволі непогано переносить наші, доволі суворі для цієї рослини умови, але буває, що приморозки можуть завдати її молодим пагонам непоправної шкоди. У мене цього року травневі заморозки так знищили кущ лаконоса. Проте я не замутилася, бо ця рослина має потужну кореневу систему і відродиться, та й поширюється насінням вона доволі швидко, дехто навіть називає її бур'яном, хоча росте вона повільно і її легко позбутися. Але ми її не знищуємо, адже вона, зазвичай виростає у місцях, які хочеться замаскувати, з чим ця висока рослина (багрина росте до 1,5-2 метрів у висоту) непогано впорується, наприклад, компостну яму 😉.