Привіт, друзі! Тож другий і водночас останній повноцінний день у Валенсії був у нас дуже насичений. Із самого ранку ще падав дощ, але він припинився саме тоді, коли ми вийшли з будинку, де ночували.
Ми встигли відвідати місцевий ринок, але цю частину я поки пропущу — можливо, розповім про неї згодом, а може, це зробить дружина, яка теж ділиться враженнями з нашої поїздки.
У нас був запланований похід до Музею науки, а потім — відвідини моря, з планами скупатися, незважаючи ні на що. Усе це ми вирішили пройти пішки. По-перше, щоб ще більше насолодитися прогулянкою містом і, так би мовити, відчути Валенсію «на власній шкірі»: її погоду, ритм життя, буденність. Адже це вже був понеділок, тож ми могли побачити, як живуть і працюють валенсійці. По-друге, ми були бюджетними туристами й намагалися економити всюди, де тільки можна — звісно, не на враженнях. А вражень ми нахапалися більш ніж достатньо.
Тож ми йшли собі у напрямку Музею науки вулицями Валенсії й раптом здалеку побачили на площі величезні дерева — справжні гіганти. Вони були заввишки приблизно як навколишні триповерхові будинки й кронами майже сягали будівельного крану, який неподалік виконував якісь роботи. Спершу я подумав, що це просто дуже масивні дерева з широкою кроною, але швидко відкинув цю думку й вирішив скористатися моїм улюбденим інструментом для фдентифікації по зображеннях, Google Lens, який зараз працює разом зі штучним інтелектом Gemini.
Телефон видав мені інформацію, що це бенгальський фікус! Так-так, той самий фікус, який у нас росте в квартирах і будинках, зазвичай сягаючи півтора-двох метрів. Але вся фішка в тому, що в дикій природі, якщо дати йому волю, цей фікус виростає до гігантських розмірів. Він росте дуже довго — і живе так само довго.
Як з’ясувалося, ці фікуси висаджені на площі в Садах Глорієта (Glorieta Gardens) понад 170 років тому. Я дізнався про це вже тут, удома, готуючи цей допис: знову скористався Google Lens і пошуком. На одному зі скриншотів було зазначено, що ці дерева висадили у 1852 році — тобто 173 роки тому!
Цей факт просто вражає мою уяву. Наскільки старі ці дерева, які вони величезні — і при цьому зовсім не виглядають старими. Думаю, вони спокійно можуть простояти на тому ж місці ще років сто й виглядати такими ж незворушними. Хіба що стануть ще більшими.
