(архівне фото)
Чи впевнена ти людина? Цікавлюся просто, бо.. я не знаю відповіді на це питання.
З роками ніби розумієш, як ти стаєш кращою, як ростеш та відкриваєш нові горизонти поступово. І знаєш, що для результатів треба пройти купу незручних та дивних ситуацій, де ти очевидно почуватимешся некомфортно. Це приємно усвідомлювати. Це той момент, коли ти дивишся на старі фото і стає сумно просто тому, що ти знаєш, як та маленька дитинка могла мріями про сукенку чи взуття. Чи… знаєте, якою була моя дитяча мрія? Телефон. Це типу … правда. І це не лише про матеріальну сторону, це про обмеженість мислення. З роками я все більше кайфую від своєї відкритості до світу та нових навичок, знайомств, експіріенсів тощо.
Та є й інша сторона мене. Якогось дива мені потрібне схвалення моєї роботи чи вчинків. Ніби борюся з комплексом відмінниці та не так переживаю щодо думки оточення, але… на підсвідомому рівні й досі не викорінила цей страх бути осудженою. Так, це додає мені людяності, реальності, це природні почуття істоти, у якої є душа. Але це часто засмучує мене, обмежує, нав’язує комплекси чи зайві думки.
Ситуація. Нещодавно я сиділа в компанії знайомих, мова зайшла за автомобілі, водійські права тощо. І так п’ятеро людей в компанії або вже мали права, або навчалися в автошколі. Мій же максимум - це їзда по пустій трасі з татом. Так, я вмію водити, але погано. Плюс ніде не навчаюся. І… в моїй голові я відразу стала нижчою та гіршою за всіх. Типу я не варта тут нічого. Але ж бляха. Це не так працює. Може я маю купу інших досягнень, і саме ця сфера не така вже й важлива. Але … ці логічні роздуми ніяк не поміщаються в моїй голові. Я просто замовкаю. І наступні 10 хв ізолюю себе від розмови. Це ж не адекватно. У кожної людини є сильні та слабкі сторони, коли ти знаходишся в прогресивній (як для 19 років) компанії із сильними особистостями, то це лише має мотивувати, змушувати рости далі. Це нормально!
Але ж ні. Я просто вирішила закритися та не почуватися вільно.
Так само в незручних ситуаціях, де потрібно мені було щось оплатити кешом, я не знала про це, тож взяла лише картку.І що? Правильно, почувалася меганезручно лише тому, що довелося попросити грошей в подруги. Це неймовірні загони якоїсь людини, яка не цінує себе. Зовсім не поважає себе. Мене саму такі люди навіть дратують.
Як же з цим боротися?
Більше читати та дивитися інформації на таку тему, щоб знаходити нові виходи та вирішення проблеми.
Крейзі варіант) Зробити щось таке, що дійсно викликає засудження чи приверне увагу оточення. Щось нетривіальне. Я не кажу про кражу, сварки, агресію, не треба соромити саму себе. Ні. Просто зробити щось сміливе для експерименту. Це ніби крок в невідоме, крок, що допоможе побороти ці всі комплекси.
Медитувати.
Я б ще хотіла піти на танці. Саме на якісь пристрасні або складні. Я знаю, що в мене вийде. Я танцювала раніше. Але це була школа і … там було соромно робити якийсь рух, який видавав би, що ти хочеш танцювати сексуально. А в дорослому житті це саме те, що мені треба, щоб розвинути впевненість у собі.
Або ж буду далі думати над вирішенням…. І було б круто почути ваші історії чи поради)
