У лісі жив маленький ведмедик на ім'я Бу. Він був дуже цікавий та завжди хотів дізнатися більше про світ. Одного разу, він вирішив піти на пригоду.
Одного дня Бу зустрів веселу білку, яка розповіла йому про велику гору, що височіла вдалеку. Ведмедик, не сумнівася, відразу вирішив піти туди. Під час подорожі вони зустріли веселого зайця, який показав їм шлях через хащі.
На горі Бу побачив гарний вид на цілий ліс. Вирішивши трішки відпочити, він знайшов там скарб – скриньку з смачними медовими печенюшками. Він поділився печивами з новими друзями – білкою та зайцем.
Але, раптово почалася злива, і вони залишились під дощем. Бу придумав веселу гру – стрибати від краплини до краплини. Вони забули про дощ і стали сміятися.
Повертаючись додому, вони побачили веселу дорослу білку, яка веде дітей до дому. Вона запросила друзів до себе. Вони погодились і відвідали дім більшої білки та підігрілися гарячим какао.
Повернувшись додому, Бу зрозумів, що пригоди можна знайти навіть поблизу. Він згадав про нових друзів, скарб і веселу гру під дощем. Тепер він знає, що найкраща пригода – це час, проведений з друзями.
