Привіт усім,
осінь у цьому році дала про себе знати вже з першого дня. Майже місяць погода, скоріше, нагадує кліматичні особливості Британії, ніж України. Я вже й не пам'ятаю дня, коли б не йшов дощ. Загалом, я не те, щоб дуже скаржилася на таку погоду, навпаки, для мене це набагто атмосферніше, ніж просто сонячна спокійна погода. Та і прогулянки під невеликим дощем обожнюю всім серцем.
Hello everyone,
autumn this year made itself felt from the first day. For almost a month, the weather resembles the climatic features of Britain rather than Ukraine. I don't remember a day when it didn't rain. In general, I'm not complaining about such weather, on the contrary, for me it is much more atmospheric than just sunny, calm weather. And I adore walks in the light rain with all my heart.
Однак, у цієї похмурої краси є своя зворотня сторона: хвороби. Так-так, осінь - це початок того самого періоду, коли всі болячки повертаються у наше життя. У когось це хронічні проблеми, як от у моєї знайомої проблема з очима, у когось це різні герпеси тощо. Ну а простуди й віруси - це вже "база". Але коронною хворобою у нас є, свісно, ковід (я дуже сподіваюся, що мій каламбур вийшов не тупим).
However, this gloomy beauty has its flip side: disease. Yes, yes, autumn is the beginning of the same period when all the sores return to our lives. Some have chronic problems, such as my friend's eye problem, some have various herpes, etc. Well, colds and viruses are already a "base". But our corona disease is, of course, covid (I really hope that my pun was not stupid).
Так от, простуди у цей сезон - справа звичайна. Майже всі мої знайомі, починаючи з середини місяця боліли. А я дивилася на них і думала: "Слабаки!". І як ви думаєте, що трапилось? Правильно: я теж захворіла.
Well, colds are common this season. Almost all my friends have been sick since the middle of the month. And I looked at them and thought: "Weak!". And what do you think happened? That's right: I got sick too.
Загалом, у мене сильний імунітет, то ж хворію я рідко. Рідко, але мітко. За минулий рік я взагалі не хворіла, що дуже круто. Проте, коли у мене з'являються симптоми простуди, я дуже дивуюся і зазвичай це діло ігнорую. У 99% випадків на ранок наступного дня вже ніяких проблем немає.
In general, I have a strong immunity, so I rarely get sick. Rarely, but clearly. For the past year, I have not been sick at all, which is very cool. However, when I have cold symptoms, I am very surprised and usually ignore it. In 99% of cases, there are no problems the next morning.
Учора вдень я була дуже млявою та якоюсь сонною. А вже на вечір у мене почало боліти горло. Я випила таблетки, і впевнена в тому, що все швидко пройде, лягла спати. Спойлер: легше не стало. Я прокинулася уже з температурою 39. Голова боліла настільки, що нереально було ходити, плюс дуже сильно ломило тіло. Я не могла встати з ліжка, щоб елементрано випити жаропонижаюче. З горем пополам я якось виконала всі процедури і до другої половини дня "ожила". Тим не менш, я почала кашляти. І щось мені підказує, що у мене або ж ковід, який дуже "вдало" знову повернувався у наше життя, або ж якесь запалення.
Yesterday afternoon I was very lethargic and somewhat sleepy. And already in the evening my throat started to hurt. I drank the pills, and confident that everything would pass quickly, I went to bed. Spoiler: it didn't get any easier. I woke up with a temperature of 39. My head hurt so much that it was impossible to walk, plus my body ached very much. I couldn't get out of bed to drink an elemental antipyretic. With grief in half, I somehow completed all the procedures and "came to life" by the afternoon. Nevertheless, I began to cough. And something tells me that I have either covid, which very "successfully" returned to our lives, or some kind of inflammation.
Я орієнтуюсь зазвичай по своєму самопочутті, адже останній раз мені було настільки погано декілька років тому, коли я хворіла на запалення легень.
Сподіваюся, що це все лише песимістичні припущення, а на ділі все куди більш лайтово. В любому випадку, через два дні йти робити тест на ковід, якраз і дізнаюся. А поки лічусь.
I am usually guided by my well-being, because the last time I was this bad was a few years ago, when I had pneumonia.
I hope that these are all just pessimistic assumptions, and in reality everything is much more lite. In any case, in two days I'm going to take a covid test, that's when I'll find out. And so far I believe.
Найважче для мене зараз те, що я не можу виходити на прогулянки з друзями. Хоча, дві мої подруги, з якими ми постійно разом, теж заболіли...То ж тепер сидим вдома усі троє. Та все ж я дуже сподіваюся, що тест на ковід виявиться негативним, і вже до вихідних я виболію та зможу піти погуляти.
The hardest thing for me now is that I can't go out with my friends. Although, two of my friends, with whom we are always together, also fell ill... So now all three of us are sitting at home. Nevertheless, I really hope that the covid test will be negative, and by the weekend I will be cured and able to go for a walk.
А це я вчора намагалась сфотографуватись, але по очах уже видно, що щось зі мною не так.
I tried to take a picture yesterday, but I can already see from my eyes that something is wrong with me.
Дякую що прочитали цей пост. Всіх обіймаю та до наступних зустрічей💛
Thank you for reading this post. Hugs to everyone and until the next meetings💛