Мені подобається підбадьорювати людей. Особливо, коли люди засмучені, то є бажання допомогти знайти їм надію на краще. Найгіршої ситуації не існує, бо завжди знайдеться хтось, кому зараз набагато гірше. А якщо у тебе за плечима Бог, то ти ох в якому виграші.
От тим людям, які розраховують тільки на себе і обмежують своє існування роками, прожитими тут, є дійсно поганенько. Але й у них може стати все не так безнадійно, якщо захочуть повірити.
Краще акцентувати увагу не на БЯН - бідний я нещасний, не труситися лише над собою, не любити тільки себе, бо цей світ не лише ти, але він-вона-ми. У любові нема тільки себе любимого. Коли розширити кругозір дальше свого око, то й вже стане радісніше.
Потішати можна будь-кого, але коли людина бачить лише своє "горе", то й не факт, що проб'єш цей бар'єр.
Без прагнення і найвагоміші аргументи можуть знецінитися.
Звісно, я буду пробувати розраджувати, кого би Бог не посилав, але не кожен хоче бути розрадженим.
Ваша Ю
