| Hello, friends! Once again, we return to my hometown—Lviv. I don’t live there, but I visit often and love this city dearly because it’s impossible not to love Lviv. Its old streets, steeped in history, especially the city center, where time seems to have frozen in stone... Though even the more modern streets have their own charm—they are filled with life. People hurry about their business, just as others did hundreds of years ago, rushing through the streets of old Lviv. They lived their lives just as we do, preoccupied with their own concerns. They never stopped to think that their presence in a particular place and moment was merely a coincidence. They appeared there for an instant, and in just a second, they moved to another point in space and time. The same goes for photography—it captures people at a specific moment, in a specific place. In the next instant, they are already elsewhere, and within minutes, they might be far away. That’s why these moments, frozen in photographs, are truly unique space-time matrices, inseparably connected to one another. | Привіт, друзі! Знову повертаємося до мого рідного міста — Львова. Я не живу безпосередньо в ньому, але часто буваю там і дуже люблю це місто, бо Львів неможливо не любити. Його старі, напоєні історією вулички, особливо центр, де час, здається, застиг у камені... Хоча й сучасніші райони теж мають свій шарм — вони наповнені життям. Люди поспішають у своїх справах, так само, як і сотні років тому інші люди поспішали вулицями давнього Львова. У них було таке саме життя, такі ж турботи. Вони не замислювалися над тим, що їхня присутність у певному місці та моменті — лише випадковість. Вони з'явилися там на мить, а вже за секунду опинилися в іншій точці простору й часу. Так само й фотографія — вона фіксує людей у конкретний момент, у певному місці. За мить вони вже будуть деінде, а за кілька хвилин можуть опинитися зовсім далеко. Тому ці миттєвості, зафіксовані на знімках, насправді є унікальними часово-просторовими матрицями, нерозривно пов’язаними між собою. |
