Привіт, друзі! Сьогодні я деякий час залишився один вдома з молодшим сином. Оскільки він якраз спав у візочку, я міг неподалік зробити якусь роботу, щоб він був на виду. Я вирішив позгромаджувати залишки сіна, яке вже забрали на зберігання, але ще залишилося окремі соломинки та жмутки сіна, які треба було прибрати, щоб було красиво.
То ж я майже закінчив і вкотре обернувся глянути чи не прокинувся Максим. Я раптом побачив на підвіконні дрозда (їх у нас всі називають шпаками, але це насправді чорний дрізд, шпак трохи інший). Але я не одразу зрозумів, що дрізд знаходиться із внутрішньої сторони вікна, тобто він у хаті! 😬
Я підійшов глянути ближче, щоб поглянути, але помітив, що за дроздом із цікавістю спостерігає Міка. Пташка, як побачила кицю, перелякано забилася і підлетіла у повітря. На першому фото дрозда ледве можна помітити у цьому карколомному стрибку, через відображення хмар у вікні.
Я почав переживати за пташку, тому поспішив у дім. Міка одразу втекла, а я взяв пташку у руки і оглянув. Пошкоджень я не помітив, то ж вирішив випустити.
Я вирішив зробити ще кілька фото врятованої мною пташки ще на терасі. Але вона почала кричати, тому я її відпустив. Ще встиг сфотографувати дрозда у польоті 😊
Але це ще не все. Я випустив пташку і пішов доробляти роботу, поки малий спить. Не встиг, бо залишалося зовсім трішки, як він прокинувся. Та ще й дощ розпочався. Ми пішли в будинок і тут я нарешті помітив купу вискубаного пір'я на підлозі і на підвіконні, але іншому, не тому, де я знвйшов пташку. Його було так багато, наче курку патрали. Я взагалі дивуюся, що на дрозді хоч якесь пір'я залишилося 😄.
Це вже не перший раз, що до нас отак птахи у хату крізь відчинені двері на терасі залітають! Що правда минулими роками це були горихвістки