Привіт, друзі!
Як я писала в попередньому дописі, у нас нарешті почалися дощі. Щоправда, вони ще зовсім не такі рясні, як хотілося б, зважаючи на те, наскільки пересохла земля. Але навіть такі опади — це вже значно краще, ніж нічого.
Тепер дощ не просто пролітає кількома краплями, як було ще кілька днів тому, а справді залишає вологу на поверхні ґрунту та на рослинах.
Особливо гарно це помітно на капусті. Її великі, трохи ввігнуті листки збирають дощову воду, ніби маленькі мисочки. У кожному такому листочку утворюється невеличке озерце.
Учора я помітила, як наша Міка підійшла до капусти й почала пити воду просто з такого листочка. Це виглядало дуже мило, тож я одразу взяла телефон і зробила кілька фотографій.
І тут мені згадалася фраза з відомої казки: «Не пий, Іванку, з калюжі — козенятком станеш». 😊
Щоправда, для людини стати козенятком — це страшно, а от для котика, мабуть, найстрашніше було б раптом перетворитися на мишку. Уявіть лише: ще хвилину тому ти був грізним мисливцем, а тепер сам став здобиччю, на яку можуть полювати інші коти.
До речі, наша Міка — ще та мисливиця. Мишей вона ловить чудово, але, на жаль, не лише їх. Уже кілька разів ми знаходили залишки впольованих нею пташок. Якщо чесно, мені дуже шкода пташок, і ми завжди сваримо Міку за такі "трофеї". Хоча прекрасно розумію, що вона не робить нічого поганого — це її природний інстинкт.
Єдиний спосіб повністю цьому завадити — не випускати її надвір. Але котикам теж хочеться гуляти, тож залишається лише сподіватися, що пташки будуть уважнішими, а наша Міка частіше обмежуватиметься лише мишами.