Як не готувалися ми до прогнозованої синоптиками завірюхи, все одно ранок заставив терміново розчищати замети та рятувати від шквального вітру будиночки песиків та курочок.
Маленькі песики, що живуть у вольєрі, ніби переночували в теплі. Але коли я їх випустила у двір, то через деякий час помітила, що в одну із будок намітає сніг. Оці вихори понад землею піднімали стовпи снігу і жбурляли їх будь-куди, де тільки немає перепон. Вихід було швидко знайдено: напроти будки сітку затулила старим килимом.
До вечора від килима залишилося тільки шмаття. 🤣 Малеча дістала його куточок до себе у вольєр, і порвали на ганчірки. 😜 Прийшлося шукати лист фанери чи чогось ще і затулити сітку надійніше.
Курочки, бідні, - коли відчиенила хлівця, вони здивовано поглядали на білий сніг у себе в клітці. А ще - у них навіть зерно в годівничці закидало снігом. І воно позамерзало, прилипло до дна. Навіть дзьоби великих курок не могли таке їсти.
Рішення прийшло також швидко. Годівничку відчистила, зерно вибрала в насипала свіжого. А на ніч цю ж годівничку підвісила вже у хлівчику. Щоб більше не закидало снігом і не підморожувало.
А от сітку затулити від завірюхи вирішила сухими стеблами зрізаних раніше осінок. А на землю насипала сухої свіжої соломки. І - о щасливі кури! Вони віддячили мені у цей холодний вітряний день, знісши аж три яєчка! 😍
Гараж відкопувати було неважко. Тільки важко було відчинити, - вони вкрилися товстим шаром льоду.
І весь день - віє, віє і віє... Справжня зима! 🌬
