Знаєте, боляче бачити свою рідну країну, яка замість розвитку мусить воювати з російськими загарбниками. Втрачаючи своїх найкращих синів та доньок, великі плодючі поля і продуктивні виробництва, міста і села.
Та це все-таки відбудується, бо рано чи пізно за все заплатить агресор. А от чи відбудується те, що було закинутим дуже давно, ще до всіх революцій і анексій? Коли за твої податки місто будувало стадіон. Величезний. як для маленького райцентру. Зі всіма необхідними майданчиками, для різних видів спорту. З біговими доріжками, щитами для волейболу і баскетболу, трибунами і роздягальнями, ще й із величезним факелом, як ніби тут запалюватимуть Олімпійські вогні.
Погодьтеся, на фоні видатної споруди містечка - католицького костелу- виглядає дуже красиво. От тільки тут давно ніхто нічого не запалює. Всі майданчики, що були покриті асфальтом, поросли бур'янами. Щити для баскетболу потрохи іржавіють і гниють. Сітки для волейболу два майданчики вже не бачили років 20, так само як не бачив нікого спеціальний "кошик" для судді, споруджений на волейбольних полях.
Із діючого на всій цій величезній території залишається поки що тільки футбольне поле. Іноді, кілька разів на рік, тут буває якась гра у футбол, місцеві змагання. Хоча трибуни стадіону вже давно стали аварійними і туди заборонено вхід глядачам та вболівальникам, а поле втратило необхідну кондицію. "І так зійде", - мабуть, дійсно, нема ні ресурсів, ні людей, щоб привести до ладу весь наш стадіон.
Та й кому він потрібен в наш час, і чи буде потрібен після війни, - питання питань...😰
