Наша внучка намалювала нещодавно для нас малюнок, і підписала його геніальною фразою: "Коли сонце світить, квітка росте". І ці слова настільки сильно запали в душу, що ми з дідусем тепер на кожному кроці бачимо світ саме під таким кутом, - "сонце світить, квітка росте".
Щоранку зустрічаю схід сонця, і знову в душі звучить фраза внучки. Бо дуже вже хочеться весни, тепла, квітів. Зима і так видалась напрочуд красивою, особливо з кінця грудня. Вона не дала впасти в депресію своєю ідеальною білизною снігу, що вкрив товстою ковдрою землю. Якби не російський тероризм і знищена ними енергосистема України, через що тисячі людей вже майже місяць не мають у своїх квартирах ні тепла, ні світла, то зима була б ідеальною. Тому ще й ці нещастя підігрівають мрію про сонце, квіти, тепло. Щоб наш народ набрався сил, виріс, як та квітка, і вигнав росіян навіки зі своєї прекрасної землі!
А внучкине пророцтво вже діє: ось наше підвіконня. Ось - сонце, і ось - квітка росте.😍
