Є у нас на подвір'ї куточок, де планується невеличка прибудова. Раніше тут ріс горіх. Але він був вже зависокий і діставав гілками до дротів електромереж, що знаходяться просто над деревом. Тому ми вирішили прибрати горіх, щоб не сталося біди. Бо при сильному вітрі його гілки могли запросто зачепити ці самі дроти, обірвати або замкнути.
І от із ще не викорчуваного пенька все літо ростуть нові та нові гілки... Я вже їх двічі обламувала. Все одно - ростуть.
Ця історія спонукає до роздумів. Про наше з вами життя.
Ні для кого не секрет, що часто люди забувають про свої корені. Не цікавляться історією дідусів і бабусь, їх предків. Та що там предків: часто навіть батьків лишній раз привітати зі святом не вистачає чи то часу, чи розуму. Особливо коли вони ще не старенькі, не одинокі і можуть самі собі дати раду. Чого гріха таїти - і зі мною таке було... Як дітей на все літо віддати - так я тут як тут, ага, глядіть, а я відпочину. А як спитати про здоров'я чи потурбуватися про дрова або городні справи - це не до мене, це ви самі. Ех, як же шкода, що так пізно той горіховий пеньок з'явився у моєму житті!
Хоча - не буває нічого пізно. Та й зовсім інше тепер життя, бо старенька мама тепер живе у нас. Повертаю свої борги, як то кажуть. А заодно заставляю її тренувати пам'ять, постійно розпитуючи про минуле. Бо хто краще розкаже історію українського села, як не ті, хто народився там 90 років тому і прожив там все життя! Ні в якому підручнику ніхто краще не опише тих давніх часів.
Про бабу і діда, про прабабусь і прадідусів, про їх заняття та хист до якихось ремесел - все це я пізнаю тільки зараз. І ці корені, як і той горіховий пеньок, живлять нові рістки життя в моїй душі.
Так ось чому кажуть: не рубай свого коріння! Бо як би не ламала доля та життєві стихії гілки (тобто нас, людей), корені завжди дадуть силу піднятися знову і знову. А от викорчуй корінь та засип землею - все, життя закінчиться. І ніякі сучасні гаджети чи суперпсихологи не врятують тебе від загибелі як особистості, як просто ЛЮДИНИ.
Бережіть своїх рідних. Пам'ятайте, якого ви роду. І дітям розкажіть, і внукам. Саме це дає сили для росту.
