Стійко і винахідливо перенести важку зиму для українців - не проблема. Головне - щоб російські ракети розверталися їм же на голови, і щоб наші славні Воїни Світла ефективно гнали їх з нашої землі. І якомога швидше.
Часто чую питання: чим ви займаєтесь, коли вимикають електроенергію? А вимикають її у нас зараз дуже часто, бо росіянські 'браття' трохи розбомбили українську енергетичну структуру. Ось так вони 'воюють', адже на полі бою показали свою повну неспроможність і недолугість.
Спочатку при свічці, а потім - при світлодіодній стрічці, що працює від акумулятору, я читала книги. Але якщо друкарня, яка виготовляла книгу, економила на якості паперу та фарби, то сірий шрифт на жовтій сторінці швидко втомлював очі і хотілося спати. Але ж я не звикла витрачати багато часу на сон, тому придумала собі нове заняття. Плести теплі шкарпетки. Сидячи під теплою грубкою. Разом із своїми котиками.
It is not a problem for Ukrainians to sustainably and resourcefully endure a difficult winter. The main thing is that the russian rockets turn on their heads, and that our glorious Warriors of Light effectively drive them from our land. And as soon as possible.
I often hear the question: what do you do when the power goes out? And they turn it off in our country very often now, because the russian "brothers" bombed the Ukrainian energy structure a little. This is how they 'fight', because on the battlefield they showed their complete inability and weakness.
First by candlelight, and then by battery-operated LED strip, I read books. But if the printing house that produced the book saved on the quality of paper and paint, then the gray font on the yellow page quickly tired the eyes and made me want to sleep. But I'm not used to spending a lot of time sleeping, so I came up with a new occupation. Knit warm socks. Sitting under a warm stove. Together with my cats.
Цю думку підказали мені дописи у соцмережах, де зараз багато жінок плетуть шкарпетки для ЗСУ, а волонтери їх доставляють просто на лінію фронту. Хотілося б і собі долучитися до святої справи, але у мене немає потрібних навичок. Швидко плести не виходить. Тому вирішила потренуватися і 'набити руку', зробивши декілька пар для самих себе.
This opinion was suggested to me by posts on social networks, where many women now knit socks for the Armed Forces, and volunteers deliver them directly to the front line. I would like to join the holy cause myself, but I do not have the necessary skills. It is not possible to weave quickly. That's why she decided to practice and "try her hand" by making several pairs for herself.
Мене підтримали і мама, і моя половинка. Вони допомогли швидко розпустити непотрібні вовняні речі на нитки. Тимчасом я плела із фабричних, запаси яких залишалися у довгій шухляді.
Зараз мені вже незвично у вільний час сидіти без плетіння у руках. А шкарпетками вже користуємося, кожен має по першій парі. І це добре, бо зима бере своє, стає все холодніше. А наші ноги - в теплі.
Переможемо!
Both my mother and my partner supported me. They helped to quickly dissolve unnecessary woolen things into threads. Meanwhile, I wove from the factory ones, the stocks of which remained in a long drawer.
Now it is unusual for me to sit in my free time without knitting in my hands. And we already use socks, everyone has the first pair. And that's good, because winter is taking its toll, it's getting colder. And our feet are warm.
We will win!
